Катаріна Лабуре
| Катаріна Лабуре | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
2 травня 1806[1][2][…] Фен-ле-Мутьє[4] |
| Померла |
31 грудня 1876[1][3][5] (70 років) XII округ Парижа, Париж[5] |
| Канонізований | 1947 рік |
| У лику | святий[d] |
| Головна святиня | нетлінні мощі в Парижі |
| Подвижництво | містик |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Катаріна Лабуре, Лябуре, Катаріна Лабур (фр. Catherine Labouré; 2 травня 1806 року, Фен-ле-Мутьє, Бургундія, Франція — 31 грудня 1876 року, Париж, Франція) — свята римсько-католицької церкви, містичка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у багатодітній селянській родині. Після смерті матері допомагала своєму батькові по господарству. Мріяла піти за старшою сестрою у монастир, але її батько, попри небажання дочки, відіслав її в 1828 році на заробітки до Парижа.
На початку 1830 року Катаріна написала листа з проханням прийняти її в монастир жіночої чернечої конгрегації «Дочки милосердя». Рада сестер 14 січня 1830 року дала дозвіл, і 21 квітня 1830 року вона переїхала в монастир.
У 1831 році монастирське керівництво відправило Катаріну доглядати за людьми похилого віку в притулок, який був заснований 1819 року герцогинею Бурбонською. Але замість догляду за хворими, їй доручили роботу в курнику і пральні.
3 травня 1835 року Катаріна прийняла вічні чернечі обітниці.
У липні 1870 року, через війну Франції з Пруссією і окупацію Парижа пруськими військами, Катаріна була змушена залишити своє служіння у притулку і покинути Париж, але в березні 1871 року вона повернулася назад. Незважаючи на свій 65-річний вік, продовжувала працювати в притулку на посаді настоятельки. У 1874 році її відсторонили від роботи через хвороби і поважний вік. Померла Катаріна 31 грудня 1876 року.
Видіння[ред. | ред. код]
Під час перебування у монастирі і роботи в притулку Катаріна мала численні духовні видіння, в яких до неї являлися святий Вікентій і Діва Марія. У цих видіннях вона отримала завдання виготовити чудотворний медальйон із зображенням Богородиці.
Наприкінці травня 1831 року за ескізами Катаріни цей медальйон виготовили масовим тиражем, і сестри конгрегації «Дочки милосердя» почали поширювати його в Парижі, де саме в той час лютувала холера. Відтоді чудотворний медальйон широко використовується католиками у своїй духовній практиці.
Канонізація[ред. | ред. код]
У 1933 році оголошена блаженною Римським папою Пієм XI, а в 1947 році — канонізована Римським папою Пієм XII. У Парижі, в каплиці на вул. Бак, 140, перебувають нетлінні мощі святої Катаріни Лабуре.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ FemBio database
- ↑ а б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- ↑ свідоцтво про народження
- ↑ а б свідоцтво про смерть — С. 4.
Джерело[ред. | ред. код]
- Рене Лорантен, Жизнь Катрин Лябуре, изд. «Про Христо», Минск, 2007, ISBN 978-985-6628-94-1
Посилання[ред. | ред. код]
|
