Катастрофа Іл-76 під Баку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катастрофа Ил-76 під Баку)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катастрофа Іл-76 під Баку

Літак Іл-76, аналогічний тому, що розбився під Баку з десантниками на борту.

Загальні відомості
Дата  18 жовтня 1989
Характер  конструкційна недоробка двигуна Д-30КП
Місце  поблизу Баку (Каспійське море)
Повітряне судно
Бортовий номер  76 569
Серійний номер  0033 448 421
Дата випуску  1983
Пункт вильоту  AZSSR Біна
Пункт призначення  Українська РСР Болград, Одеська область
Екіпаж  9
Пасажири  48
Вижило  0
Загинуло  57

Авіакатастрофа 8-ї парашутно-десантної роти 217-го парашутно-десантного полку під Баку 18 жовтня 1989 року — авіаційна катастрофа, яка трапилася 18 жовтня 1989 року з особовим складом 8-ї парашутно-десантної роти 217-го парашутно-десантного полку (м.Болград) та екіпажем військово-транспортного літака Іл-76 (м. Арциз), що трагічно загинули під час виконання завдання в Азербайджанській РСР.

Хроніка події[ред. | ред. код]

Вночі 18 жовтня 1989 року, літак Іл-76МД 37-го військово-транспортного полку ВПС СРСР (бортовий № 76569) прийняв на борт 8-му парашутно-десантну роту 217-го парашутно-десантного полку 98-ї гвардійської Свірської повітряно-десантної дивізії після виконання завдання в Баку, і злетів із Бакинського аеродрому Біна.

Через 5 хвилин після зльоту на висоті 1600 м зруйнувався, загорівся і відвалився турбореактивний двигун № 1. Його осколки пробили паливний бак, що призвело до сильної пожежі. Уламками лопаток турбіни була пошкоджена система пожежогасіння. Екіпаж літака, під командою командира корабля полковника О. Калмикова, маневрував, намагаючись збити полум'я з двигуна, що горів, і посадити літак на аеродром. Катастрофічний розвиток пожежі призвів до руйнування лівого крила. Літак втратив управління і впав у Каспійське море за 1,5 км від берега через 11 хвилин після початку пожежі на передпосадковій прямій за 5250 м від ЗПС.

Загинули всі, що перебував на борту, — 9 членів екіпажу та 48 десантників (5 офіцерів, 2 прапорщики, 41 солдат і сержант). Десантники не мали парашутів, десантування було неможливим. Льотчики, маючи парашути, відмовились покинути літак і до останнього намагались посадити його з палаючим крилом.

Слідство встановило, що причиною авіакатастрофи був конструкційний дефект двигуна, а саме руйнування міжвального підшипника, після чого стався обрив вала турбіни низького тиску через його інтенсивний нагрів унаслідок тертя втулки маслоущільнювача по поверхні валу.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На згадку про загиблих десантників 8-ї роти встановлені пам'ятники у Болграді, Іваново (Росія) та смт Гвардійське Дніпропетровської області.

Після катастрофи Указом Президії Верховної Ради СРСР десантники і льотчики, які загинули під час трагічної події були нагороджені орденом «За особисту мужність» посмертно.

Пам'яті загиблих присвячена пісня ансамблю «Голубые береты» рос. «Падала синяя птица».

Список загиблих десантників[ред. | ред. код]

  • Гв. рядовий Морозов Станіслав Володимирович
  • Гв. прапорщик Арсенов Юрій Миколайович
  • Гв. лейтенант Резніченко Ігор Анатолійович
  • Гв. лейтенант Бородулін Євген Миколайович
  • Гв. капітан Зорев Микола Миколайович
  • Гв. лейтенант Петров Сергій Віталійович
  • Гв. лейтенант Коврігин Дмитро Орестович
  • Гв. прапорщик Гуров Олександр Петрович
  • Гв. рядовий Пастухов Михайло Михайлович
  • Гв. рядовий Байков Сергій Юрійович
  • Гв. мол. сержант Ревенко В'ячеслав Семенович
  • Гв. рядовий Васючков Олег Миколайович
  • Гв. рядовий Свінцицький Станіслав Вікторович
  • Гв. рядовий Кучкаров Адхамжон Тошмірзаєвич
  • Гв. рядовий Солієв Фазліддін Саїдолієвич
  • Гв. рядовий Вахидов Гиесидін Джамалович
  • Гв. рядовий Мостовський Валерій Станіславович
  • Гв. рядовий Ананченко Володимир Сергійович
  • Гв. єфрейтор Япринцев Сергій Михайлович
  • Гв. рядовий Різник Мурад Реджепович
  • Гв. рядовий Рибко Сергій Михайлович
  • Гв. мол. сержант Заріпов Ільдар Мазгарович
  • Гв. мол. сержант Мерзлікін Олег Володимирович
  • Гв. мол. сержант Суслов Владислав Миколайович
  • Гв. рядовий Хазов Олександр Юрійович
  • Гв. старшина Морозов Микола Георгійович
  • Гв. рядовий Воробйов Вадим Володимирович
  • Гв. рядовий Абазов Руслан Ісайович
  • Гв. рядовий Лаков Юрій Миколайович
  • Гв. єфрейтор Ісламгулов Раміль Варісович
  • Гв. рядовий Стрілецький Ігор Олексійович
  • Гв. ст. сержант Трохальов Віталій Вікторович
  • Гв. рядовий Пузіков Павло Олексійович
  • Гв. мол. сержант Чугай Сергій Вікторович
  • Гв. сержант Мотузка Віктор Леонідович
  • Гв. рядовий Жуков Юрій Олександрович
  • Гв. рядовий Болтушкин Максим Володимирович
  • Гв. рядовий Байков Геннадій Костянтинович
  • Гв. ст. сержант Шевченко Валерій Олександрович
  • Гв. єфрейтор Галівєєв Ільдар Наїльевич
  • Гв. рядовий Терехин Сергій Володимирович
  • Гв. єфрейтор Кульбіцький Валерій Володимирович
  • Гв. рядовий Кутлугузін Руслан Яхийевич
  • Гв. рядовий Кузнєцов Ігор Геннадійович
  • Гв. рядовий Чуйкин Владислав Володимирович
  • Гв. єфрейтор Гайдай Володимир Вікторович
  • Гв. єфрейтор Мачитідзе Володимир Гивієвич
  • Гв. рядовий Магомадов Чингирхан Мухарбекович

(рос. Восьмая погибла, Восьмая живет! И слава гвардейцев в войсках не умрет!…)

На фото (зліва направо) військовослужбовці 8-ї роти 217-го пдп, які загинули в авіакатастрофі 18 жовтня 1989 року

Список загиблих ВТА (військово-транспортна авіація)[ред. | ред. код]

  • Ст. лейтенант Євген Андрєєв (старший борттехнік)
  • Прапорщик Олександр Андріяш (старший повітряний стрілець)
  • Ст. лейтенант Валерій Вологін (помічник командира корабля)
  • Майор Юрій Гавриков (начальник зв'язку полку)
  • Ст. лейтенант Олексій Гашимов (старший технік групи обслуговування)
  • Підполковник Фасхаддін Закиров (штурман полку)
  • Полковник Олександр Калмиков (командир корабля (командир полку ВТА)
  • Майор Ігор Краюхин (інженер полку)
  • Ст. лейтенант Олександр Пестерев (борттехнік з авіаційно-десантного обладнання)

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]