Катастрофізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Катастрофізація (також перебільшення негативу, з англ. magnification - перебільшення) - це когнітивне упередження, суть якого полягає в тому, що людина переконана, що певна нещасна подія обов'язково відбудеться та матиме незворотні наслідки. Більшість інших людей сприймають ту саму подію, як дуже малоймовірну або як таку, що можна стерпіти та подолати. Перебільшення важливості тих чи інших подій поєднується з почуттям безпорадності. Особливості такої поведінки можна знайти в казці братів Грімм "Розумна Еліс".

У клінічній психології та в когнітивно-поведінковій терапії катастрофізація пов’язана з депресією, тривожними розладами та хронічним болем . [1] Вона відноситься до дисфункціональних, когнітивних стратегій регулювання емоцій.

Цей термін був створений американським психологом Альбертом Еллісом у 1962 році, а згодом запозиченийАароном Т. Беком . [2] [3]

Приклади[ред. | ред. код]

“Вона спізнюється. Дощить. ЇЇ, мабуть, збили машиною і тепер вона лежить десь у водовідній канаві".

«Мій постійний головний біль може бути пов’язаний лише з пухлиною мозку".

“Якщо мій партнер покине мене, то я ні з ким більше не познайомлюсь і буду нещасливою все своє життя".

“Якщо я швидко не відновлюсь після операції, я більше ніколи не буду здоровим. Я залишусь інвалідом на все життя".

“Я провалив тест із математики. Школа - це не моє, тому я можу так само легко припинити відвідувати її".

Елліс про катастрофізацію[ред. | ред. код]

Елліс помітив, що багато пацієнтів, які мають депресію або тривожний невроз, сприймають тяжкі життєві ситуації ідіосинкратично і вважають їх катастрофічними, тоді як більшість інших пацієнтів вірять, що це лише неприємний досвід:

“More specific, he should perceive his own tendency to catastrophize about inevitable unfortunate situations – to tell himself: “Oh, my Lord! How terrible this situation is; I positively cannot stand it!” – and should question and challenge this catastrophizing, and change his internalized sentences to: “It's too bad that conditions are this frustrating. But they won't kill me; and I surely can stand living in this unfortunate but hardly catastrophic way””.

"Він повинен усвідомлювати свою схильність катастрофізувати неминучі ситуації. Не потрібно казати собі: "О Боже! Наскільки жахлива ця ситуація. Я точно не витримаю!". Буде набагато краще, якщо він сприйматиме всі негаразди більш позитивно: "Погано, що все відбувається таким чином. Але це не зламає мене. Я витримаю ці проблеми, які, звичайно, прикрі та неприємні, але не катастрофічні"".

- Albert Ellis: Reason and Emotion in Psychotherapy, S. 71

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Catastrophizing, depression and the sensory, affective and evaluative aspects of chronic pain 59. 1994-10. с. 79–83. doi:10.1016/0304-3959(94)90050-7. 
  2. Reason and Emotion in Psychotherapy. Lyle Stuart. 1962. 
  3. Cognitive Therapy of Depression. Guilford Press. 1979.