Категорія транспортного засобу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Категорія транспортного засобу — загальноприйнята класифікаційна ознака наземних транспортних засобів, яка застосовується для цілей регулювання, і яка встановлена багатьма офіційними законодавчими і нормативними документами більшості держав світу.

Основні категорії та їх позначення[ред. | ред. код]

Наземні транспортні засоби відносять до наступних основних категорій, які мають такі позначення:

Категорії транспортних засобів, прийняті в державах-договірних сторонах Женевської Угоди 1958 року[ред. | ред. код]

Для держав-договірних сторін Женевської Угоди 1958 року[2][3], у тому числі і України, така класифікація встановлена у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (англ. Consolidated Resolution on the Construction of Vehicles (R.E.3), (Revision 3))[4]. Станом на 01.04.2014 переклад цього документа французькою та російською мовами не завершено і доступною версією російською мовою є документ у 2-му перегляді (рос. Сводная резолюция о конструкции транспортных средств (СР.3), (Пересмотр 2))[5].

У таблиці нижче наведена інформація із Зведеної резолюції про конструкцію транспортних засобів (Перегляд 3). Деякі з категорій транспортних засобів поділяються на підкласи, а деякі — на типи. Для уточнення інформації про них дивись оригінали текстів Резолюцій.[4][5]

§ Категорія Опис
2.1 L Механічні транспортні засоби, що мають менше чотирьох коліс
2.1.1 L1 Двоколісний транспортний засіб і, у разі двигуна внутрішнього згоряння, з робочим об'ємом не більше 50 см³ та, незалежно від двигуна, максимальна проєктна швидкість якого не перевершує 50 км/год.
2.1.2 L2 Триколісний транспортний засіб із будь-яким розташуванням коліс і, у разі двигуна внутрішнього згоряння, з робочим об'ємом не більше 50 см³ та, незалежно від двигуна, максимальна проєктна швидкість якого не перевершує 50 км/год.
2.1.3 L3 Двоколісний транспортний засіб і, у разі двигуна внутрішнього згоряння, з робочим об'ємом, що перевершує 50 см³ та, незалежно від двигуна, максимальна проєктна швидкість якого перевершує 50 км/год.
2.1.4 L4 Триколісний транспортний засіб із асиметричним розташуванням коліс відносно середньої поздовжньої площини, і, у разі двигуна внутрішнього згоряння, з робочим об'ємом, що перевершує 50 см³ та, незалежно від двигуна, максимальна проєктна швидкість якого перевершує 50 км/год. (мотоцикли з коляскою)
2.1.5 L5 Триколісний транспортний засіб із симетричним розташуванням коліс відносно середньої поздовжньої площини, і, у разі двигуна внутрішнього згоряння, з робочим об'ємом, що перевершує 50 см³ та, незалежно від двигуна, максимальна проєктна швидкість якого перевершує 50 км/год.
2.1.6 L6 Чотириколісний транспортний засіб, маса якого без вантажу та/або пасажирів не перевершує 350 кг без урахування маси акумуляторних батарей (у разі електричної силової установки), максимальна проєктна швидкість якого, за будь-якої силової установки, не перевершує 45 км/год і робочий об'єм двигуна якого, у разі двигуна внутрішнього згоряння з іскровим (примусовим) запалюванням не перевершує 50 см³, або максимальна потужність (нетто) не перевершує 4 кВт, у разі інших типів двигуна внутрішнього згоряння, або чия максимальна потужність нетто не перевершує 4 кВт у разі електричних двигунів.
2.1.7 L7 Чотириколісний транспортний засіб, що не відноситься до категорії L6, маса якого без вантажу та/або пасажирів не перевершує 400 кг (550 кг для транспортних засобів, призначених для перевезень вантажів), без урахування маси акумуляторних батарей (у разі електричної силової установки), і чия номінальна максимальна потужність не перевершує 15 кВт.
2.2 M Механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, та застосовуються для перевезень пасажирів
2.2.1 M1 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень пасажирів, та які мають не більше восьми сидінь окрім сидіння для водія.
2.2.2 M2 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень пасажирів, та які мають більше восьми сидінь окрім сидіння для водія, та максимальна маса яких не перевершує 5 тонн.
2.2.3 M3 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень пасажирів, та які мають більше восьми сидінь окрім сидіння для водія, та максимальна маса яких перевершує 5 тонн.
2.3 N Механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, та застосовуються для перевезень вантажів
2.3.1 N1 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких не перевершує 3,5 тонни.
2.3.2 N2 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких більше, ніж 3,5 тонни, але не перевершує 12 тонн.
2.3.3 N3 Транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких більше, ніж 12 тонн.
2.4 O Причепи (включаючи напівпричепи)
2.4.1 O1 Причепи, максимальна маса яких не перевершує 0,75 тонни
2.4.2 O2 Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 0,75 тонни, але не перевершує 3,5 тонни
2.4.3 O3 Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 3,5 тонни, але не перевершує 10 тонн
2.4.4 O4 Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 10 тонн
2.5 Транспортні засоби спеціального призначення[Кат. 1]
2.5.1 Житловий автомобіль[Кат. 2]
2.5.2 Броньовані транспортні засоби[Кат. 3]
2.5.3 Автомобіль швидкої допомоги[Кат. 4]
2.5.4 Катафалк[Кат. 5]
2.6 T Сільськогосподарські та лісові трактори[Кат. 6]
2.7 Позадорожня мобільна техніка[Кат. 7]
2.8 G Транспортні засоби підвищеної прохідності[Кат. 8][Кат. 9][Кат. 10]
2.9.2 Транспортні засоби спеціального призначення, які належать до категорії M1
2.9.2.1 SA Житловий автомобіль, див. п.2.5.1
2.9.2.2 SB Броньований транспортний засіб, див. п.2.5.2
2.9.2.3 SC Автомобіль швидкої допомоги, див. п.2.5.3
2.9.2.4 SD Катафалк, див. п.2.5.4

Примітки до визначення категорій за документами UN/ECE[ред. | ред. код]

  1. Транспортні засоби категорій M, N чи O для перевезень пасажирів або вантажів та для виконання спеціальних функцій, для яких необхідний спеціальний кузов чи спеціальне обладнання.
  2. Транспортний засіб категорії M1, сконструйований таким чином, що він має житлове відділення, у якому є, принаймні:
    а) сидіння та стіл,
    b) спальні місця, які можуть бути влаштовані із сидінь,
    c) кухонне обладнання, та
    d) обладнанні і пристосування для зберігання майна.
    Обладнання повинне бути жорстко закріпленим у житловому відділенні, при цьому, стіл може бути легко знімним.
  3. Транспортні засоби, призначені для захисту пасажирів та/або вантажів, які вони перевозять, та оснащені куленепробивною обшивкою.
  4. Механічний транспортний засіб категорії M, призначений для перевезення хворих чи поранених людей, який має спеціальне обладнання для таких цілей.
  5. Механічний транспортний засіб, призначений для перевезення померлих, який має спеціальне обладнання для таких цілей.
  6. Механічні транспортні засоби на колісному чи гусеничному ходу, що мають, принаймні, дві осі, функціональне призначення яких обумовлюється їх тяговим зусиллям, та які спеціально спроєктовані для штовхання, буксирування, перевезень або приведення в дію визначених пристроїв, механізмів чи причепів, призначених для застосування у сільському чи лісовому господарствах. Такі трактори можуть бути пристосованими для перевезень вантажів (наприклад, Форвардер) або обслуговчого персоналу.
  7. Будь-яка мобільна техніка, пересувне індустріальне обладнання чи транспортний засіб з кузовом, або без кузова, які не призначені для перевезень пасажирів чи вантажів дорогами, та на яких встановлений двигун внутрішнього згоряння.
  8. До транспортних засобів підвищеної прохідності відносять транспортні засоби категорій M та N, що відповідають вимогам п.п. 2.8.1 — 2.8.3 «Зведеної резолюції про конструкцію транспортних засобів» (англ. Consolidated Resolution on the Construction of Vehicles (R.E.3), (Revision 3)).
  9. Символи M та N комбінують із символом G. Наприклад, a транспортний засіб категорії N1, який є транспортним засобом підвищеної прохідності, і який відповідає вимогам та умовам зазначених вище пунктів, позначають як N1G.
  10. На практиці бувають випадки, коли транспортний засіб невірно називають транспортним засобом підвищеної прохідності, виходячи із його зовнішніх ознак (наприклад, «колісної формули») в той час, як він може не відповідати окремим вимогам і умовам вищезазначених пунктів.

Категорії транспортних засобів, прийняті в державах-членах ЄС[ред. | ред. код]

В державах-членах Європейського Союзу ведеться робота з гармонізації технічних вимог законодавчих і нормативних актів із вимогами, встановленими у аналогічних актах держав-договірних сторін Женевської Угоди 1958 року.[6] Відповідно до цього, визначення категорій транспортних засобів є ідентичними. Вони встановлені у наступних Директивах ЄС:

Автомобілі, автобуси та причепи до них[ред. | ред. код]

Визначення для цих транспортних засобів встановлені у Додатку ІІ до «Директиви 2007/46/EC Європарламенту та Ради від 5 вересня 2007, що встановлює правові рамки для офіційного затвердження типу механічних транспортних засобів і їх причепів, та систем, складових частин і окремих технічних пристроїв, призначених для таких транспортних засобів» (англ. Directive 2007/46/EC of The European Parliament and of The Council of 5 September 2007 establishing a framework for the approval of motor vehicles and their trailers, and of systems, components and separate technical units intended for such vehicles (Framework Directive)).[7] Директива офіційно видана мовами кожної з держав-членів ЄС[8] і встановлює наступні категорії:

  • Категорія M: Механічні транспортні засоби, які мають не менше ніж чотири колеса, і спроєктовані та виготовлені для перевезення пасажирів
    • Категорія M1: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення пасажирів і мають не більше, ніж 8 місць окрім місця водія
    • Категорія M2: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення пасажирів і мають більше, ніж 8 місць окрім місця водія, максимальна маса яких не більша, ніж 5 тонн
    • Категорія M3: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення пасажирів і мають більше, ніж 8 місць окрім місця водія, максимальна маса яких більша, ніж 5 тонн
  • Категорія N: Механічні транспортні засоби, які мають не менше ніж чотири колеса, і спроєктовані та виготовлені для перевезення вантажів
    • Категорія N1: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення вантажів, і які мають максимальну масу, що не перевершує 3,5 тонни
    • Категорія N2: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення вантажів, і які мають максимальну масу, що перевершує 3,5 тонни, але не більше 12 тонн
    • Категорія N3: транспортні засоби, які спроєктовані та виготовлені для перевезення вантажів, і які мають максимальну масу, що більше 12 тонн
  • Категорія O: Причепи (включаючи напівпричепи)
    • Категорія O1: Причепи, максимальна маса яких не перевершує 0,75 тонни
    • Категорія O2: Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 0,75 тонни, але не перевершує 3,5 тонни
    • Категорія O3: Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 3,5 тонни, але не перевершує 10 тонн
    • Категорія O4: Причепи, максимальна маса яких більше, ніж 10 тонн
  • Класи автобусів і мікроавтобусів:
Відповідно до Директиви 2001/85/EC[9] транспортні засоби категорій M2 та M3 поділяють на класи в залежності від кількості пасажирських сидінь, окрім місця водія:

Примітки до визначення категорій за документами ЄС[ред. | ред. код]

  1. Автобуси із кількістю пасажирських сидінь, що більша від 22, можуть також належати до декількох класів. Для детальнішого ознайомлення див. Директиву 2001/85/EC
  2. Для цієї підкатегорії транспортних засобів літера «G» повинна проставлятися як доповнення до літери і номера, які ідентифікують категорію транспортного засобу. Транспортний засіб може бути віднесений до транспортних засобі підвищеної прохідності за умови його відповідності встановленим вимогам.
  3. Для незавершених транспортних засобів, які потрапляють у підкатеогію SPV, літера «S» повинна проставлятися як доповнення до літери і номера, які ідентифікують категорію транспортного засобу.
  4. Транспортний засіб категорії M, сконструйований таким чином, що він має житлове відділення, у якому є, принаймні:
    а) сидіння та стіл,
    b) спальні місця, які можуть бути влаштовані із сидінь,
    c) кухонне обладнання, та
    d) обладнанні і пристосування для зберігання майна.
    Обладнання повинне бути жорстко закріпленим у житловому відділенні, при цьому, стіл може бути легко знімним.
  5. Транспортний засіб, призначений для захисту пасажирів та/або вантажів, які він перевозить, та оснащений куленепробивною обшивкою.
  6. Механічний транспортний засіб категорії M, призначений для перевезення хворих чи поранених людей, і який має спеціальне обладнання для таких цілей.
  7. Механічний транспортний засіб категорії M, призначений для перевезення померлих, і який має спеціальне обладнання для таких цілей.
  8. Транспортний засіб категорії M1, сконструйований або переобладнаний таким чином, щоб у ньому могли розміститися одна чи більше персон на інвалідних кріслах під час його руху по дорозі.
  9. Транспортний засіб категорії O, який визначено у п.3.2.1.3 міжнародного стандарту ISO 3833:1977.
  10. Транспортний засіб категорії N3, не пристосований для перевезення вантажів, оснащений підйомним краном, підіймальний момент якого дорівнює чи більший від 400 кНм.
  11. Транспортний засіб, що не увійшов до жодної із наведених підкатегорій.
  12. Транспортний засіб категорії O, обладнаний зчіпним пристроєм, призначеним для зчеплення його із зчіпним пристроєм сідельного тягача.
  13. Транспортний засіб категорії O4, призначений для перевезень неподільних вантажів, перевезення яких пов'язане із обмеженням швидкості перевезення чи із обмеженням габаритів, обумовлених розмірами вантажів. До цієї підкатегорії також відносяться причепи, які являють собою гідравлічно зчленовані модулі, незалежно від їх кількості.
  14. Для цієї підкатегорії транспортних засобів літера «G» повинна проставлятися як доповнення до літери і номера, які ідентифікують категорію транспортного засобу. Окрім цього, для незавершених транспортних засобів, які потрапляють у підкатеогію SPV, літера «S» повинна проставлятися як друге доповнення до літери G.

Мототехніка[ред. | ред. код]

Визначення категорій для цих транспортних засобів, які подані у «Директиві 2002/24/EC Європарламенту та Ради від 18 березня 2002 стосовно офіційного затвердження типу дво- чи триколісних механічних транспортних засобів, і яка замінює Директиву Ради 92/61/EEC» (англ. Directive 2002/24/EC of The European Parliament and of The Council of 18 March 2002 relating to the type-approval of two or three-wheel motor vehicles and repealing Council Directive 92/61/EEC)[10][11], гармонізовані із визначеннями Зведеної резолюції, і є ідентичними.

Сільськогосподарські та лісові трактори і причепи до них[ред. | ред. код]

Визначення для цих транспортних засобів встановлені у Додатку ІІ до «Директиви 2003/37/EC Європарламенту та Ради від 26 травня 2003, стосовно офіційного затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів та змінних причіпних механізмів, а також, їх систем, складових частин і окремих технічних пристроїв, та яка заміняє Директиву 74/150/EEC» (англ. Directive 2003/37/EC of The European Parliament and of The Council of 26 May 2003 on type-approval of agricultural or forestry tractors, their trailers and interchangeable towed machinery, together with their systems, components and separate technical units and repealing Directive 74/150/EEC).[12] Директива офіційно видана мовами кожної з держав-членів ЄС і встановлює наступні категорії:

  • Категорія T: сільськогосподарські та лісогосподарські колісні трактори
    • Категорія T1: колісні трактори, максимальна проєктна швидкість яких не більша від 40 км/год, мінімальна колія найближчої до водія осі яких не менша, ніж 1 150 мм, маса без вантажу яких у спорядженому стані більша від 600 кг, та кліренс не більше від 1 000 мм.
    • Категорія T2: колісні трактори, максимальна проєктна швидкість яких не більша від 40 км/год, мінімальна колія яких менша, ніж 1 150 мм, маса без вантажу яких у спорядженому стані більша від 600 кг, та кліренс не більший від 600 мм. Однак, якщо відношення висоти центра мас трактора (визначеної відносно ґрунту) до середньої мінімальної колії кожної осі перевершує 0,90 — максимальна проєктна швидкість обмежується до 30 км/год.
    • Категорія T3: колісні трактори, максимальна проєктна швидкість яких не більша від 40 км/год, маса без вантажу яких у спорядженому стані не більша від 600 кг.
    • Категорія T4: колісні трактори спеціального призначення, максимальна проєктна швидкість яких не більша від 40 км/год (як визначено у Додатку 1).
    • Категорія T5: колісні трактори, максимальна проєктна швидкість яких більша від 40 км/год.
  • Категорія C: гусеничні трактори
Гусеничні трактори, рух і керування якими здійснюється гусеницями, і які належать до категорій C1 — C5, визначаються аналогічно до категорій T1 — T5.
  • Категорія R: причепи (до тракторів)
    • Категорія R1: причепи, у яких сума технічно допустимих мас на вісь не перевершує 1 500 кг.
    • Категорія R2: причепи, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 1 500 кг, але не перевершує 3 500 кг.
    • Категорія R3: причепи, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 3 500 кг, але не перевершує 21 000 кг.
    • Категорія R4: причепи, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 21 000 кг.
Кожна із категорій причепів також позначається індексом «a» або «b» відповідно до їх проєктної швидкості
a — для причепів, максимальна проєктна швидкість яких є меншою чи дорівнює 40 км/год;
b — для причепів, максимальна проєктна швидкість яких перевершує 40 км/год;
Наприклад: Rb3 — це категорія причепів, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 3 500 кг, але не перевершує 21 000 кг, і які спроєктовано для буксирування тракторами категорії T5.
  • Категорія S: змінні причіпні механізми
    • Категорія S1: змінні причіпні механізми, призначені для сільськогосподарського чи лісогосподарського призначення, у яких сума технічно допустимих мас на вісь не перевершує 3 500 кг.
    • Категорія S2: змінні причіпні механізми, призначені для сільськогосподарського чи лісогосподарського призначення, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 3 500 кг.
Кожна із категорій змінних причіпних механізмів також позначається індексом «a» або «b» відповідно до їх проєктної швидкості
a — для причепів, максимальна проєктна швидкість яких є меншою чи дорівнює 40 км/год;
b — для причепів, максимальна проєктна швидкість яких перевершує 40 км/год;
Наприклад: Sb2 — це категорія змінних причіпних механізмів, у яких сума технічно допустимих мас на вісь більша, ніж 3 500 кг, і які спроєктовано для буксирування тракторами категорії T5.

Визначення категорій транспортних засобів в Україні[ред. | ред. код]

Україна є однією із Договірних Сторін Женевської Угоди 1958 року.[13] У зв'язку із цим, в усіх законодавчих та нормативних актах, чинних на теренах України, застосовуються позначення і визначення категорій транспортних засобів, встановлених у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів. У державному стандарті України ДСТУ 3649:2010, зокрема у його довідковому «Додатку А», наведені позначення та визначення категорій легкових автомобілів, мікроавтобусів, автобусів та тролейбусів, вантажних автомобілів та сідельних і баластних тягачів а також причепів і напівпричепів до них, які є ідентичними з визначенням, поданими у «Зведеній резолюції».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Королев, Виктор (4 травня 2021). Категории водительских прав и расшифровка категорий водительских прав. 100.ks.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  2. Сайт із текстами Женевської Угоди 1958 року та Правил ЄЕК ООН англійською, французькою та російською мовами. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 31 березня 2014.
  3. Текст Женевської Угоди 1958 року російською мовою. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 31 березня 2014.
  4. а б Сайт із текстами Зведеної Резолюції англійською, французькою та російською мовами. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 31 березня 2014.
  5. а б Текст Зведеної Резолюції російською мовою (Перегляд 2). Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 31 березня 2014.
  6. Технічна гармонізація для механічних транспортних засобів (англ.: Technical Harmonisation For Motor Vehicles). Europa.eu. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 9 квітня 2012.
  7. Сайт із текстами Директиви 2007/46/EC мовами кожної з держав-членів ЄС. Eur-lex.europa.eu. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 1 січня 2014.
  8. Текст Директиви 2007/46/EC англійською. Eur-lex.europa.eu. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 1 січня 2014.
  9. Текст Директиви 2001/85/EC англійською. Eur-lex.europa.eu. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2002.
  10. Сайт із текстами Директиви 2002/24/EC мовами кожної з держав-членів ЄС. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2014.
  11. Текст Директиви 2002/24/EC англійською.
  12. Сайт із текстами Директиви 2003/37/EC мовами кожної з держав-членів ЄС. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2014.
  13. Закон України «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 10, ст. 80). Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 19 квітня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]