Собор святих Станіслава і Вацлава (Краків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Базиліка архікатедральна святих Станіслава і Вацлава
Bazylika archikatedralna św. Stanisława i św. Wacława
Wawel cathedral.PNG
50°03′16″ пн. ш. 19°56′07″ сх. д. / 50.05463888888900215° пн. ш. 19.935416666666998964° сх. д. / 50.05463888888900215; 19.935416666666998964Координати: 50°03′16″ пн. ш. 19°56′07″ сх. д. / 50.05463888888900215° пн. ш. 19.935416666666998964° сх. д. / 50.05463888888900215; 19.935416666666998964
Тип споруди базиліка
Розташування Польща Польща, Краків
Засновник єпископ Нанкер
Архітектурний стиль готика, ренесанс, бароко
Належність Римо-католицька церква в Польщі

Commons-logo.svg Собор святих Станіслава і Вацлава (Краків) у Вікісховищі

Базиліка архікатедральна святих Станіслава і Вацлава (пол. Bazylika archikatedralna św. Stanisława i św. Wacława), відома також як Вавельська катедра — культова споруда, катедральний храм, що знаходиться на території Вавельського королівського палацу. Собор належить Краківській архидієцезії Римо-католицької церкви в Польщі і названий на честь благовірного князя чеського Святого Вацлава І та польського єпископа мученика Святого Станіслава (Щепановського).

Історія[ред.ред. код]

На місці нинішнього храму раніше розташовувалися дві інших будівлі: Кафедральний костел святого Вацлава (був побудований в 1020 році і зруйнований чеським князем Бржетиславом у 1038 році) і освячений у 1142 році тринавний костел єпископа і святого великомученика Станіслава (Щепановського). Ця будівля теж стала жертвою пожежі в 1305 році, залишилася тільки крипта Святого Леонарда.

Кілька років пізніше єпископ Нанкер почав будувати третій, вже готичний храм. Оскільки Краків залишався до 1609 року столицею Польщі, кафедральний собор служив одночасно придворним храмом, а в підземних усипальницях поховані королі Польщі.

Вавельський собор був у наступних століттях багато разів перебудований. Навколо будівлі були побудовані каплиці, серед них каплиця короля Сигізмунда (Зигмунта), шедевр ренесансної архітектури, роботи італійського зодчого Бартоломео Береччі (1533).

На дзвіниці Зигмунта, побудованій у XIV столітті як частина укріплень Вавельського пагорба, знаходиться дзвін «Зигмунд» — найвідоміший зі дзвонів Польщі і є національним символом країни.

28 березня 1931 собор було внесено до реєстру пам'яток культури Малопольського воєводства.

Опис[ред.ред. код]

До складу храму, зокрема, входять:

  • Три вежі (Годинникова, Срібних дзвонів та Зигмунтівська)
  • Каплиці Святої Трійці, Чорторийських, єпископа Самуеля Мацейовського, Ліпських, Скотницьких (пол. Skotnickich), Зебжидовських, єпископа Гамрата (пол. Gamrata), Мансіонарська, єписокпа Томицького (пол. Tomickiego), Залуського (пол. Załuskiego), Яна Ольбрахта, Якуба Задзіка, Яна Конарського, Зигмунтівська, Ваз, Шафранців, Потоцьких, Свентокшиська
  • Надгробки Владислава Ягайла, Владислава Локетка, Фридерика Ягеллончика, Ядвіги Анжуйської, Анни Целейської, Станіслава Анквича, пам'ятники Владислава Варненчика, Міхала Вишневецького та Елеонори, Яна Собеського і Марії Казимири, кардинала Альбіна Дунаєвського
  • Крипта народних пророків
  • Дзвони: Зигмунт, Станіслав, Вацлав, Кардинал, Урбан; на вежі Срібних дзвонів — Збишко (Говорек), Герман (Новак), Мацек (пол. Maciek), Іоан Павло ІІ (появився 2014 року).[1]

Поховання[ред.ред. код]

Цей собор відомий як місце коронації польських королів, а також як місце їх поховання. Крім них тут поховані інші провідні польські діячі. У 1399 році в архікатедральному соборі була похована королева Польщі свята Ядвіга, а в XVII столітті побудований у центрі собору мавзолей святого Станіслава (Щепановського).

Королі Польщі Святі
Інші особи

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Церква (споруда) Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.