Катерина-Марія Лотаринзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина-Марія Лотаринзька
фр. Catherine-Marie de Lorraine
 
Народження: 18 липня 1552[1]
Жуенвіль[1]
Смерть: 6 травня 1596(1596-05-06)[1][2] (43 роки)
Париж, Королівство Франція[1]
Рід: Гізи[1]
Батько: Франсуа де Гіз[1]
Мати: Анна д’Есте[1]
Шлюб: Людовик I де Монпансьє[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Катерина-Марія Лотари́нзька (фр. Catherine-Marie de Lorraine; 18 липня 1552, Жуанвіль — 5 травня 1596, Париж) — французька принцеса, член киня дому Гізів, діячка Католицької ліги, як і її брати, в шлюбі герцогиня де Монпансьє.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки та походження[ред. | ред. код]

Катерина-Марія народилася 18 липня 1552 року, за іншими даними — в 1551 році. Вона — друга дитина Франсуа де Гіза (1519—1563) і його дружини Анни д'Есте (1531—1607). Мала 6 братів, двоє з яких померли в дитинстві і один підлітком. Серед її братів були Генріх I (1550—1588), Шарль[ru] (1554—1611) і Луї II[ru] (1555—1588). Вона та її брати були близькими родичами Валуа і нащадками, за лінією матері, Борджіа.

Виросла в період релігійних воєн.

Шлюб[ред. | ред. код]

1570 року стала дружиною Людовика де Монпансьє (1513—1582), старшого від неї на 38 років. Дітей у шлюбі не було. Чоловік помер 23 вересня 1582 року, більше вона не вступала в шлюб[3].

Пізніше їй пропонували в чоловіки одного з королівських міньйонів Жана Луї д'Епернона[ru] (1554—1642), але вона відкинула цю пропозицію.

Діяльність у Католицькій лізі[ред. | ред. код]

Була вороже налаштована до короля Франції Генріха III і до Бурбонів. Її вважали керівницею Ліги, вороги ображали, вигадуючи плітки. Активно поширювала папери. У січні 1588 року король зажадав, щоб вона покинула Париж.

12 травня 1588 року стався День барикад. Париж охопило повстання, вбито близько 60 солдатів короля і впала Бастилія. Париж опинився в руках Гізів. Король утік до замку Блуа. Катерина носила за поясом ножиці і казала, що постриже короля і закриє його в монастирі.

23 грудня убито її старшого брата Генріх, а 24 грудня молодшого брата Людовика. Вбивства здійснено за наказом короля. Вона зненавиділа короля ще більше.

Подальша боротьба[ред. | ред. код]

Генріх III помер 2 серпня 1589 року після удару кинджалом Жака Клемана, вважалося що Катерина вплинула на вбивство.

Королем став Генріх Наваррський. Наступні 5 років вона боролась, але її партія програла.

Генріх прийняв католицтво і 22 березня 1594 тріумфально увійшов у Париж. Вона здалася на милість і попросила її вбити. Генріх сказав, що вона під його захистом. Пізніше покинула Париж, виїхавши в Сен-Жерменський палац, але потім повернулася до Парижа.

Смерть[ред. | ред. код]

Померла 5 травня 1596 року в Парижі, в ніч її смерті вдарив грім. Лестуаль писав, що це явище мало прямий зв'язок зі злим, безладним і бурхливим розумом герцогині, що помирала[4].

Література і кінематограф[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. Catherine-Marie de Lorraine - Histoire de l'Europe. www.histoireeurope.fr. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2022. 
  4. PITTORESQUE, LA FRANCE (1 січня 1970). 6 mai 1596 : mort de la duchesse de Montpensier (Catherine-Marie de Lorraine). La France pittoresque. Histoire de France, Patrimoine, Tourisme, Gastronomie (fr-FR). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.