Катерина Опалінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Опалінська
Catherine Opalińska.PNG
POL COA Łodzia.svg
 
Народження: 13 жовтня 1680(1680-10-13)[1]
Познань, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1]
Смерть: 19 березня 1747(1747-03-19)[1] (66 років)
Люневіль
Громадянство: Річ Посполита
Батько: Ян Кароль Опалінський
Мати: Zofia Czarnkowska Opalińska[d]
У шлюбі з: Станіслав Лещинський
Діти: Марія Лещинська і Лещинська Анна

Медіафайли у Вікісховищі?

Катерина Опалінська (пол. Katarzyna Opalińska 12 жовтня 1680, Познань — 19 березня 1747, Люневіль) — королева Польщі і Велика княгиня Литовська в 1705—1708 і 1733—1736 роках, дружина Станіслава Лещинського. Мати французької королеви Марії Лещинської.

Біографія[ред. | ред. код]

Катерина була дочкою польського магната Яна Карла Опалінського і Софії Царнковської. 10 травня 1698 вона вийшла заміж за Станіслава Лещинського в Кракові. У 1699 році народилася їхня перша донька Анна, яка померла в 1717 році, в 1703 році народилася друга дочка Марія, майбутня королева Франції, дружина Людовика XV .

Станіслав Лещинський.

У 1704 році її чоловік став королем Польщі і Великим князем Литви завдяки шведському королю Карлу XII. У 1709 році він був скинутий, коли шведська армія втратила владу в Польщі. Сім'я Катерини поїхала до Швеції. Оселилася в місті Крістіанстад.[2] У Швеції вона дуже здружилася з овдовівшою королевою Гедвігою Елеонорою. Польська королівська сім'я була дуже популярна в Швеції, їх часто запрошували на прийоми шведські аристократи. У 1712 році Катерина відвідала лазні міста Медеви.[2] У 1714 році, з дозволу Карла XII сім'я переїхала в Цвайбрюккен, шведську провінцію в Німеччині. Там вони проживали до смерті короля в 1718 році.[2] Після його смерті родина переїхала до Франції та оселилася в Ельзасі.

У 1725 році дочка Марія була обрана в якості дружини французького короля Людовика XV. Катерина Опалінська стала тещею французького короля. Після весілля дочки Катерина і Станіслав проживали в Шато-дю-Шамбор. У 1737 рік Станіслав став правлячим герцогом Лотарингським, Катерина отримала титул герцогині. На відміну від Станіслава, Катерина так і не пристосувалася до життя у Франції чи Лотарингії, сумувала за рідною Польшою. Колишня королева була описана як «добросерда, домашня і любивша благодійність жінка, але в той же час досить сувора і нудна особистість».[3] Як тільки її чоловік став герцогом Лотарингським, у нього з'явилася велика кількість коханок, включаючи Катерину Осолінську, Анну Марію Осолінську, Марію Луїзу де Лінангес, мадам де Бассомпьер і мадам де Камбресс. З 1745 року у Станіслава були постійні відносини з маркізою де Боурфлез. Всіх цих відносини Катерина запобігти не могла.[4]

Катерина померла 19 березня 1747 року. У день її смерті її зять король Людовик XV наказав провести пам'ятну церемонію в Соборі Нотр-Дам в Парижі. Могила Катерини знаходиться в Нотр-Дам-де-Бонсекоз в Нансі, поруч спочивають Станіслав і дочка Анна.

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Петро Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Кшиштоф Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Софія Костка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Ян Кароль Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Адам Царновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Тереза Констанца Царновська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Катерина Лещинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Катерина Опалінська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Казимир Царновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Адам Царновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Констанція Любомирська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Софія Царнковська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Ремігіан Залеський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Тереза Залеська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Анна Мілзинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Zieliński, Ryszard (1978). Polka na francuskim tronie. Czytelnik.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1012920631 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в Lundh-Eriksson, Nanna (1947). Hedvig Eleonora (Swedish). Wahlström & Widstrand. 
  3. Nesta H. Webster: The Chevalier De Boufflers (1916)
  4. Bogdan, Henry: La Lorraine des ducs