Катерина Хмельницька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Хмельницька
Ім'я при народженні Катерина
Псевдо Helena
Народилася невідомо
Суботів
Померла 1668(1668)
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Національність українка
Конфесія православна
Рід Хмельницькі
Батько Богдан Хмельницький
Мати Ганна Сомко
У шлюбі з Данило Виговський, Павло Тетеря
Герб

Катери́на Хмельни́цька (? — 1668) — одна з двох відомих дочок Богдана Хмельницького.

З життєпису[ред. | ред. код]

Перше заміжжя[ред. | ред. код]

У 1656 р. вийшла заміж за бихівського полковника Данила Виговського — брата генерального писаря, майбутнього гетьмана Івана Виговського, що значно зміцнило позиції останнього в оточенні її батька. Після початку заколоту проти І. Виговського якийсь час перебувала у місті Сміла. Чоловік просив коронного гетьмана Станіслава «Реверу» Потоцького надати «живу допомогу» для походу на Чигирин та Смілу[1].

В умовах війни шлюб тривав недовго. Данило Виговський потрапив у московський полон, де помер.

Друге заміжжя[ред. | ред. код]

Після смерті чи страти чоловіка московитами 30 листопада 1659 р. конфіскації його родових маєтків польською владою Катерина вдруге вийшла заміж за Павла Тетерю — особистого ворога брата колишнього чоловіка, причетного до його ганебної страти поляками 16 березня 1664.

Протягом 16631665 р.р. Павло Тетеря — королівський секретар,[2] гетьман Правобережної України. У 1665 р. внаслідок військових невдач він зрікся гетьманства і, прихопивши військовий скарб, державний архів та гетьманські клейноди, втік до Польщі, де перейшов у католицтво в обмін на високі звання[джерело?]; за даними польського дослідника Каспера Нєсєцького, отримав посади брацлавського та ніжинського старост, маєтки[2] Чи поїхала з ним Катерина — невідомо. Достеменним є факт її смерті у 1668 р.[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Мицик. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 230. — ISBN 5-203-01639-9.
  2. а б Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 352. (пол.)
  3. Внаслідок нестачі джерел про дочок Хмельницького неминуча плутанина. Приміром, Микола Костомаров пов'язує викладені тут факти зі Степанидою (див. Н. И. Костомаров. «Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей»).

Джерела[ред. | ред. код]