Катерина Хмельницька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Хмельницька
Ім'я при народженні Катерина
Псевдо Helena
Народилася невідомо
Суботів
Померла 1668(1668)
Країна  Річ Посполита
Національність українка
Конфесія православна
Рід Хмельницькі
Батько Богдан Хмельницький
Мати Ганна Сомко
У шлюбі з Данило Виговський, Павло Тетеря
Діти Василь Виговськийd
Герб
Герб

Катери́на Хмельни́цька (? — 1668) — одна з двох відомих дочок Богдана Хмельницького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перший шлюб[ред. | ред. код]

У 1656 стала дружиною бихівського полковника Данила Виговського — брата генерального писаря, майбутнього гетьмана Івана Виговського, що значно зміцнило позиції останнього в оточенні її батька. Після початку заколоту проти Виговського якийсь час перебувала у місті Сміла. Чоловік просив коронного гетьмана Станіслава «Реверу» Потоцького надати «живу допомогу» для походу на Чигирин та Смілу[1].

В умовах війни шлюб тривав недовго. Данило Виговський потрапив у московський полон, де помер.

Другий шлюб[ред. | ред. код]

Після смерті чи страти чоловіка московитами 30 листопада 1659 р., конфіскації його родових маєтностей польською владою Катерина вдруге вступила в шлюб, з Павлом Тетерею — особистим ворогом брата колишнього чоловіка, причетного до його ганебної страти поляками 16 березня 1664.

Протягом 16631665 р.р. Павло Тетеря — королівський секретар,[2] гетьман Правобережної України. У 1665 р. внаслідок військових невдач він зрікся гетьманства і, прихопивши військовий скарб, державний архів і гетьманські клейноди, втік до Польщі, де перейшов у католицтво в обмін на високі звання[джерело?]; за даними польського дослідника Каспера Нєсєцького, отримав посади брацлавського та ніжинського старост, маєтності[2]. Чи поїхала з ним Катерина — невідомо.

Достеменним є факт її смерті в 1668 р.[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 230. — ISBN 5-203-01639-9.
  2. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 352. (пол.)
  3. Внаслідок нестачі джерел про дочок Хмельницького неминуча плутанина. Приміром, Микола Костомаров пов'язує викладені тут факти зі Степанидою (див. Н. И. Костомаров. «Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей»).

Джерела[ред. | ред. код]