Катерина де Бурбон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина де Бурбон
фр. Catherine de Bourbon
 
Народження: 7 лютого 1559
Париж, Французьке королівство[1][2]
Смерть: 13 лютого 1604(1604-02-13)[3][4][5] (44 роки) або 1604[6]
Нансі, Лотаринзьке герцогство[1] або Palace of the Dukes of Lorrained, Нансі, Лотаринзьке герцогство
Країна: Франція
Релігія: кальвінізм
Рід: Французькі Бурбониd
Батько: Антуан Бурбонський
Мати: Жанна III
Шлюб: Генріх II Добрий[7]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Катери́на де Бурбо́н, інфа́нта Нава́ррська (фр. Catherine de Bourbon, Infante de Navarre; 7 лютого 1559Париж, Французьке королівство — 13 лютого 1604, Нансі) — дочка Антуана Бурбонського і Жанни д'Альбре, єдина сестра Генріха Наваррського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Після того, як її брат став королем Франції, Катерина зберегла кальвіністське віросповідання, за що мала велику повагу серед гугенотів. Брат зробив її герцогинею Альбре[ru] і графинею Арманьяк[ru] і довірив їй управління кальвіністським Беарном. У своєму правлінні вона покладалася на поради впливової герцогині де Роган.

У молоді роки Катерина вирізнялася слабким здоров'ям. Вона подорожувала по Беарну разом зі своєю матір'ю й успадкувала від неї граничну побожність.

Своїм чоловіком вона бачила кузена, графа Суассонського[ru], однак Генріх опирався цьому шлюбу. Поступаючись його проханням, сорокарічна Катерина погодилася на шлюб з принцом Генріхом, спадкоємцем Лотаринзького престолу, однак, через відмінності їх віросповідання, шлюбу перетували тривалі переговори з Ватиканом. Вона померла незабаром після весілля.

Предки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Raymond Ritter. La soeur d'Henri IV, Catherine de Bourbon (1559—1604). — P.: Jean Touzot, 1985. — 2 vol.
  • Pierre Tucoo-Chala. Catherine de Bourbon. Une calviniste exemplaire. — Atlantica, 2003.
  • Marie-Hélène Grintchenko. Catherine de Bourbon (1559—1604). Influence politique, religieuse et culturelle d'une princesse calviniste. — P.: Honoré Champion, 2009.