Катеринка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Катеринка
The central square of Katerinka village - Центральная площадь с.Катеринка - panoramio.jpg
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Первомайський район
Рада/громада Кам'яномостівська сільська рада
Код КОАТУУ 4825482202
Основні дані
Засноване 1500
Населення 967
Площа 0,002 км²
Поштовий індекс 55263
Телефонний код +380 5161
Географічні дані
Географічні координати 47°55′43″ пн. ш. 30°47′44″ сх. д. / 47.92861° пн. ш. 30.79556° сх. д. / 47.92861; 30.79556Координати: 47°55′43″ пн. ш. 30°47′44″ сх. д. / 47.92861° пн. ш. 30.79556° сх. д. / 47.92861; 30.79556
Середня висота
над рівнем моря
77 м
Водойми річка Кодима
Місцева влада
Адреса ради 55231, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с-ще Кам’яний Міст, вул.Заводська,1 , тел. 6-23-42
Карта
Катеринка. Карта розташування: Україна
Катеринка
Катеринка
Катеринка. Карта розташування: Миколаївська область
Катеринка
Катеринка

Катеринка у Вікісховищі?

Центральна площа с.Катеринка

Катери́нка — село в Україні, в Первомайському районі Миколаївської області.

Населення становить 967 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кам'яномостівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

XVIII — XIX ст.[ред. | ред. код]

В 1794 році власником земель довкола Пустища Безіменного став полковник Михайло Штриков. Для облаштування нових земель він переселив 42 сім'ї селян-кріпаків з села Дроздовиця Городнянського повіту Чернігівської губернії. Прибулі насамперед звели дерев'яну церкву, яка була освячена 6 грудня (25 листопада за старим стилем) 1794 року в день Святої великомучениці Катерини. Від церкви і пішла назва села. В 1799 році в селі налічувалось 127 дворів, в яких проживало 580 осіб обох статей. В 1816 році на місці старої церкви збудовано нову кам'яну. Після смерті поміщика Штрикова, Катеринка разом з прилеглими 5362 десятинами землі перейшла до сусідського поміщика Олександра Бакуринського. На початку 1850-х років в селі нараховувалось 178 дворів. Після збанкрутіння Бакуринського, село було продане з торгів. Новим його власником став підпоручик Дмитро Бенардакі.

Після скасування кріпосного права Катеринка була віднесена до Кам'яномостівської волості Ананьївського повіту Херсонської губернії.

В 1896 році в селі діяла школа грамоти (відкрита в 1872 році), де навчались 60 дітей, був лікар, 5 лавок і 2 корчми.

Початок XX ст.[ред. | ред. код]

Після Лютневої революції 1917 року в селі встановлено владу Центральної Ради, а згодом Української Народної Республіки. Протягом наступних чотирьох років влада в селі неодноразово змінювалась, доки остатосно не була встановлена Радянська влада.

Наприкінці 1929 року в селі розпочато колективізацію, в результаті було створено перший колгосп (СОЗ імені Сталіна). Внаслідок політики розкуркулення найбільш заможна і працьовита частина селян була причислена до куркулів і куркульських прихвостнів. Проте вже навесні 1930 року понад 250 сімей вийшло з колгоспу. В ньому залишилось лише 34 сім'ї катеринчан. Вже за рік силою і погрозами в колгоспи було зігнано майже всіх мешканців села. Замість одного було створено три і ще один в Петрівці. Протягом зими 1932 — весни 1933 років в Катеринці від голоду померли більше 20 % мешканців.

Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]

16 серпня 1941 року Катеринка була окупована німецько-румунськими військами.

Село було включене до складу Голтянської претури Голтянського повіту губернаторства Трансністрія. Була створена примарія на чолі з примарем. Першим примарем Катеринки румуни призначили Арсентія Писаревського. Колгоспи були перетворені в сільсько-господарські общини. Для нагляду і контролю було створено жандармські пости. Катеринка входила до Кримківського жандармського посту, начальником якого був плутонер (старшина), а згодом локотинент (лейтенант) Кирило Анушку. Крім того, в селі було створено сільську поліцію.

Для боротьби з окупантами в селі була створена бойова група на чолі з Михайлом Клименюком, яка входила до складу Кримківської молодіжної підпільної організації «Партизанська Іскра».

21 березня 1944 року Катеринка була звільнена частинами 5-ї гвардійської арміїї 2-го Українського фронту.

Повоєнні роки[ред. | ред. код]

Після визволення села почалась відбудова в першу чергу колгоспів. За роки окупації до Румунії було вивезено весь сільгосподарський інвентар, майже всіх корів і бджіл.

11 серпня 1950 року на загальних зборах колгоспників було вирішене питання про об'єднання всіх чотирьох колгоспів в єдине господарство — колгосп імені Сталіна. 25 листопада 1956 року загальні збори колгоспників вирішили відмовитися від свого найменування і назвали його «Маяк комунізму».

Сьогодення села[ред. | ред. код]

В селі діє навчально-виховний комплекс, до якого входять дошкільне відділення, і загальноосвітня школа I–III ступенів. НВК носить ім'я Героя Радянського Союзу Понамарчука С. Т. Функціонує дільнична лікарня, аптека, бібліотека, низка магазинів. Відкрито стаціонарне відділення УПСЗН Первомайського району для перебування самотніх людей похилого віку.

Визначні односельці[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ковальчук М. С. «Катеринка на Кодимі», Катеринка, 2006 р.

Посилання[ред. | ред. код]