Катеринославський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катеринославський повіт
Coat of Arms of Yekaterinoslav.png
Герб повітового центру
Катеринославський повіт.jpg
Губернія Катеринославська губернія
Центр Катеринослав
Створений 1784
Населення 248605 (1909[1]) осіб
Попередники новоутворення
Наступники Катеринославська округа

Катеринославський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії, займав південно-західну правобережну частину губернії. Центр повіту був у губернському місті Катеринославі.

Історія підпорядкування[ред.ред. код]

Опис[ред.ред. код]

Катеринославська губернія.jpg

Повіт займав південно-західну частину губернії, на рівнині придніпровської височини, складену з кристалічних порід з товстим шаром суглинків і чорноземів. На сході — річка Дніпро з 70 верстами Дніпрових порогів, обмежує повіт з півночі, сходу і півдня. На заході річка Базавлук є межою з Херсонською губернією. Усі річки повіту є у сточищі Дніпра. На півдні повіту плавні — острови Великий Лук, які вкриті гаями, кущами, сінокосами. У плавнях люди займаються рибальством, сінокосінням, бджільництвом, полювання.

Земля[ред.ред. код]

За топографічною зйомкою площа повіту — 6905 кв. верст, без водойм — 6611 кв. верст.

Придатної землі — 616,187 тис. десятин, непридатної — 28,562 тис. десятин. Під лісом — 41,474 тис. десятин (з них у власності держави 2,611, у землевласників — 30,219, сільських спілок — 8,544 і міст — 0,1 тис. десятин).

Сільським спілкам належить 231,369 тис. десятин, шляхті-землевласникам — 227,3 тис. дес., німцям-колоністам — 108,238 тис. десятин, особисто селянам — 26,676 тис. дес., купцям — 18,275 тис. дес., державі — 8,356 тис. дес., міським мешканціям −7,906 тис. десятин, містам — 2,302 тис. дес., церкві і священикам — 4,642 тис. десятин, відділу — 9,78 тис. десятин.

Населення[ред.ред. код]

Мешканців у повіті 187652, з них: приходьків 7750, осідлих 179902 (91267 чоловіків і 88635 жінок).

  • За вірою: 84,1% православних, 0,4% старовірів, 2,15% католиків, 6,4% лютеран, 0,2% вірменських католиків, 6,6% юдеїв, 0,15% мусульман.
  • Сільске населення (148540 осіб) у 198 поселеннях: 1 містечко, 43 села, 117 деревень, 31 колонії, 6 хуторів.

Господарка[ред.ред. код]

  • Селяни орендують 2825 десятин державних і до 70 тис. десятин у приватних землевласників. Посівна площа — 370 тис. десятин.
  • Головні заняття селян — землеробство і скотарство. Баштанництво та городництво — переважно для власного споживання.
  • 2 виноградники землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників, розміром від 75 кв. саженів до 3 десятин — у німців-поселян і селян. Врожай винограду — понад 3 тис. відер виноградного вина на продаж і до 1 тис. відер для самовжитку.

111 тютюнових плантацій.

  • Бжільництво у селян на дніпровських плавнях. Скотоводство, особливо вівчарство падає по причині неврожаїв. Великої рогатої худоби 77 тис. голів, 56 тис. конів, 286 тис. вівці, 22 тис. свиней, 1 1/2 тис. кіз.
  • Видобуток марганцевої руди.
  • Промисли: робота на економіях, пристанях Дніпра, лоцманство (переведення човнів через Дніпрові пороги), ковальский, слюсарний, возобудівний, деревообробний, шкірообробний, взуттєвий, гончарний, бочковий, столярний. Всьго виробництв 617. З них фабрик і заводів — 57з виробництвом на 7700 тис. карбованців з 4-5 тис. робітників. Найбільші заводи: рельсопрокатний, залізоробний, механічний. Дніпровський завод Південно-Руської Дніпровської металугічної спілки (с. Кам 'янське) з продукцією на 6195 тис. карбованців. 10 парових млинів з продукцією на 626 тис. карбов. 11 чавунолітейних і землеробських знарядь заводів з продукцією на 455 тис. карб. 49 базарів (ярмарок) на які привозиться товарів на 2275,5 тис. карб і продається на 1029,5 тис. карб. Найбільші базари у містечку Нікополь.

Освіта, медицина і інше[ред.ред. код]

  • 51 церква;
  • 71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сельських шкіл. Учнів у міністерських училищах — 432, в земських — 2462. Бюджет земських училищ — 16190 крб.; на одне міністерське училище земство відпускає 300 крб. 13 церковно-приходських шкіл і 8 шкіл писемності, учнів 663. Із німецьких училищ два 2-класні.
  • 8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських сборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медіцину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні ощадні каси. У північного краю повіту проходить Катерининська залізниця. Діють три переправи через річку Дніпро.

Поділ[ред.ред. код]

Повіт поділявся на 28 волостей:

Джерела[ред.ред. код]

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
  • Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.