Катеринославський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катеринославський повіт
Coat of Arms of Yekaterinoslav.png
Герб повітового центру
Катеринославський повіт.jpg
Губернія Катеринославська губернія
Центр Катеринослав
Створений 1784
Населення 248605 (1909[1]) осіб 
Попередники новоутворення
Наступники Катеринославська округа

Катеринославський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії, займав південно-західну правобережну частину губернії. Центр повіту був у губернському місті Катеринославі.

Історія підпорядкування[ред. | ред. код]

Опис[ред. | ред. код]

Катеринославська губернія.jpg

Повіт займав південно-західну частину губернії, на рівнині придніпровської височини, складену з кристалічних порід з товстим шаром суглинків і чорноземів. На сході — річка Дніпро з 70 верстами Дніпрових порогів, обмежує повіт з півночі, сходу і півдня. На заході річка Базавлук є межою з Херсонською губернією. Усі річки повіту є у сточищі Дніпра. На півдні повіту плавні — острови Великий Лук, які вкриті гаями, кущами, сінокосами. У плавнях люди займаються рибальством, сінокосінням, бджільництвом, полювання.

Земля[ред. | ред. код]

За топографічною зйомкою площа повіту — 6905 кв. верст, без водойм — 6611 кв. верст.

Придатної землі — 616,187 тис. десятин, непридатної — 28,562 тис. десятин. Під лісом — 41,474 тис. десятин (з них у власності держави 2,611, у землевласників — 30,219, сільських спілок — 8,544 і міст — 0,1 тис. десятин).

Сільським спілкам належить 231,369 тис. десятин, шляхті-землевласникам — 227,3 тис. дес., німцям-колоністам — 108,238 тис. десятин, особисто селянам — 26,676 тис. дес., купцям — 18,275 тис. дес., державі — 8,356 тис. дес., міським мешканціям −7,906 тис. десятин, містам — 2,302 тис. дес., церкві і священикам — 4,642 тис. десятин, відділу — 9,78 тис. десятин.

Населення[ред. | ред. код]

Мешканців у повіті 187652, з них: приходьків 7750, осідлих 179902 (91267 чоловіків і 88635 жінок).

  • За вірою: 84,1% православних, 0,4% старовірів, 2,15% католиків, 6,4% лютеран, 0,2% вірменських католиків, 6,6% юдеїв, 0,15% мусульман.
  • Сільське населення (148540 осіб) у 198 поселеннях: 1 містечко, 43 села, 117 деревень, 31 колонії, 6 хуторів.

Господарка[ред. | ред. код]

Large Coat of Arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Дніпропетровщини
COA Kodak palanka.svg Кодацька паланка
Flag of Russia.svg Катеринославське намісництво
Coat of arms of Yekaterinoslav Governorate.svg Катеринославський повіт
Flag of Russia.svg Новоросійська губернія
Coat of arms of Yekaterinoslav Governorate.svg Катеринославська губернія
Flag of Ukraine.svg Січове земство
Flag of Ukrainian SSR (1919-1929).svg Катеринославський район
Flag of Ukrainian SSR (1929-1937).svg Дніпропетровська (Катеринославська) округа
Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Генеральна округа Дніпропетровськ
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Дніпропетровська область
Flag of Ukraine.svg Дніпропетровська область
  • Селяни орендують 2825 десятин державних і до 70 тис. десятин у приватних землевласників. Посівна площа — 370 тис. десятин.
  • Головні заняття селян — землеробство і скотарство. Баштанництво та городництво — переважно для власного споживання.
  • 2 виноградники землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників, розміром від 75 кв. саженів до 3 десятин — у німців-поселян і селян. Врожай винограду — понад 3 тис. відер виноградного вина на продаж і до 1 тис. відер для самовжитку.

111 тютюнових плантацій.

  • Бджільництво у селян на дніпровських плавнях. Скотарство, особливо вівчарство падає через неврожаїї. Великої рогатої худоби 77 тис. голів, 56 тис. конів, 286 тис. вівці, 22 тис. свиней, 1 1/2 тис. кіз.
  • Видобуток марганцевої руди.
  • Промисли: робота на економіях, пристанях Дніпра, лоцманство (переведення човнів через Дніпрові пороги), ковальский, слюсарний, возобудівний, деревообробний, шкірообробний, взуттєвий, гончарний, бочковий, столярний. Всього виробництв 617. З них фабрик і заводів — 57з виробництвом на 7700 тис. карбованців з 4-5 тис. робітників. Найбільші заводи: рельсопрокатний, залізоробний, механічний. Дніпровський завод Південно-Руської Дніпровської металургійної спілки (с. Кам 'янське) з продукцією на 6195 тис. карбованців. 10 парових млинів з продукцією на 626 тис. карбов. 11 чавунолітейних і землеробських знарядь заводів з продукцією на 455 тис. карб. 49 базарів (ярмарок) на які привозиться товарів на 2275,5 тис. карб і продається на 1029,5 тис. карб. Найбільші базари у містечку Нікополь.

Освіта, медицина і інше[ред. | ред. код]

  • 51 церква;
  • 71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сільських шкіл. Учнів у міністерських училищах — 432, в земських — 2462. Бюджет земських училищ — 16190 крб.; на одне міністерське училище земство відпускає 300 крб. 13 церковно-приходських шкіл і 8 шкіл писемності, учнів 663. Із німецьких училищ два 2-класні.
  • 8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських зборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медицину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні ощадні каси. По північнму краю повіту проходить Катерининська залізниця. Діють три переправи через річку Дніпро.

Поділ[ред. | ред. код]

Повіт поділявся на 28 волостей:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  • Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911