Катков В'ячеслав Сергійович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | В'ячеслав Сергійович Катков | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 грудня 1943 (80 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коломна, Московська область, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Молдова
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник, півзахисник, захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1960 1960 |
«Торпедо» (Коломна) «Союз СТР» (Коломна)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В'ячеслав Сергійович Катков (рос. Вячеслав Сергеевич Катков; нар. 19 грудня 1943, Коломна, Московська область, РРФСР) — радянський російський футболіст, універсал. Радянський та молдовський тренер. Більшість кар'єри провів у кишинівському клубі «Ністру», з яким вийшов у вищу лігу чемпіонату СРСР.
Життєпис[ред. | ред. код]
До початку кар'єри в командах майстрів[ред. | ред. код]
Розпочав займати футболом у рідній Коломні, оскільки проживав поряд зі стадіоном патефонного заводу, де було футбольне поле. У 16 років запрошений до команди патефонного заводу «Торпедо», яке грало на першість Московської області. Першим тренером Каткова став Володимир Миколайович Пєшехонцев. Після «Торпедо» грав у команді сусіднього заводу «Союз СТР»[2].
«Авангард»[ред. | ред. код]
У 17 років запрошений до місцевої команди майстрів «Авангард». Команда була під егідою Коломенського заводу і виступала у класі «Б» чемпіонату СРСР, тут уже грали товариші Каткова на подвір'ї Едуарда Малофєєва та Михайло Мустигін. В «Авангарді» пробув 3 роки, спочатку грав на позиції правого нападника[2][3].
«Салют»[ред. | ред. код]
У 19 років призваний на службу у Вільнюс, армійську команду «Салют», яка виступала на першість Литовської РСР. Як і в «Авангарді», так і в «Салюті» виступав у нападі. Тут Катков року познайомився з призваним із Риги Володимиром Госперським, з яким вони стали друзями на все життя. З Вільнюса Каткова планували направити служити до ГРВН, але за порадою тренерів «Салюту» він навмисно не пройшов комісію зі зору, щоб залишитися в команді[3].
СКА (Рига)[ред. | ред. код]
З Вільнюса Каткова та Госперського перевели до ризького СКА. З цією командою брали участь у першості Збройних Сил СРСР, де займали перше, друге та третє місця. Після першості 1964 року, що проводився на московському стадіоні ЦСКА на 2-й Піщаній вулиці, п'ятеро людей з ризького СКА отримали запрошення в інші армійські клуби, так Госперський вирушив до складу львівського СКА, а Катков до складу ЦСКА[2][3].
ЦСКА[ред. | ред. код]
В основному складі ЦСКА провів 1 матч у півзахисті при новому тренері команди Всеволоді Боброві в сезоні 1967 року, домашня перемога 1:0 проти мінського «Динамо», за яке тоді виступали знайомі Каткова по Коломні Малофєєв та Мустигін. У цьому матчі вміла опіка Катковим гравця мінчан Василя Курилова була окремо відзначена пресою[4]. Але після цього Катков отримав травму, й присів у запас[3].
СКА (Одеса)[ред. | ред. код]
Оскільки місце в основі ЦСКА було вже зайняте конкурентом, за порадою керівництва команди вирушив до іншого армійського клубу, СКА з Одеси, але в цьому клубі пробув лише півроку. Розглядав перехід до харківського «Металіста», куди його запрошував Олег Базилевич, але в підсумку разом з іншим гравцем СКА Валерієм Колбасюком, перебрався до кишинівської «Молдови»[2][3].
«Ністру»[ред. | ред. код]
У Кишиневі оселився у районі Ботаніка. За кишинівський клуб («Молдова», з 1972 року перейменований у «Ністру») провів 7 сезонів з 1968 по 1974 рік. У 1973 році «Ністру» з тренером Корольковим та Катковим в основному складі за підсумками сезону першої ліги посів 2-ге місце та отримав путівку до вищої ліги. Але в сезоні вищої ліги 1974 року провів за команду лише 1 матч, у квітні з «Дніпром»[2][3].
«Харчовик»[ред. | ред. код]
Тренер «Ністру» Корольков дав зрозуміти Каткову вже на початку року, що не розраховуватиме на нього по ходу сезону 1974 року. Отож, В'ячеслав прийняв пропозицію тренера Юрія Войнова перейти до нього в «Харчовик» з Бендер. У цьому клубі 1974 року Катков закінчив кар'єру в командах майстрів[2][3].
По завершенні кар'єри гравця[ред. | ред. код]
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
В'ячеслав Катков (праворуч) на матчі з міні-футболу між ветеранами Федерації Футболу Молдови та журналістами[5]. |
Після закінчення кар'єри став дитячим тренером. На його пропозицію у 1986 році юна молдавська спортсменка Наталія Бундукі розпочала займатися футболом, а згодом стала легендарною футболісткою[6]. Грає у захисті за збірну ветеранів FMF (Футбольної федерації Молдови), капітан команди, у 2010 році був визнаний найкращим гравцем турніру на Кубок FMF[2][3][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://footballfacts.ru/person/68658-katkovvyacheslavsergeevich
- ↑ а б в г д е ж Виталий Шутиков (24 вересня 2018). Вячеслав Катков: «Памятна победа над киевскими "динамовцами", которые на следующий год произведут настоящий фурор в Европе». Молдавский футбол (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ а б в г д е ж и Валериу Туртэ (19 грудня 2008). Вячеслав Катков: «Я никогда не жалел, что попал в Молдову». sports.md (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ А. Леонтьев (15 червня 1967). ЦСКА — Динамо (Минск) 1:0 (рос.). Советский спорт. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Николае Бучацки (1 січня 2010). Товарищеский матч по мини-футболу между командами ветеранов Федерации Футбола Молдовы и спортивными журналистами. sports.md (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Дмитрий Плэмэдялэ (4 січня 2020). Наталья Бундуки: «Я была одной из первых в Молдове, кто получал деньги за женский футбол». sports.md (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Молдавские ветераны проиграли в финале «Кубка FMF» (рос.). sports.md. 30 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Катков В'ячеслав Сергійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця [Архівовано 11 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Одеський футбол» (рос.)
- Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті teams.by (рос.)
- Профіль гравця [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайті cska-games.ru (рос.)