Католицька церква в Хорватії
 Католицька церква в Хорва́тії | |
|---|---|
 | |
| Тип | католицька церква в регіоніd |
| Класифікація | Католицька церква |
| Теологія | Католицьке богослов'я |
| Структура | Дієцезії: 15 |
| Парафії | 1603 |
| Учасники | 3 867 000 осіб (2004; 73,53%) |
| Священики | 2329 (2004) |
 Католицька церква в Хорватії у Вікісховищі | |
Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 3 867 000 католиків (73,53% від усього населення)[1]. Існувало 15 діоцезій, які об'єднували 1603 церковних парафій. Кількість священиків — 2329 (з них представники секулярного духовенства — 1496, члени чернечих організацій — 833), постійних дияконів — 1, монахів — 1018, монахинь — 3288. Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %).
Історія[ред. | ред. код]
З раннього періоду існування незалежної хорватської держави (IX століття) вона було тісно пов'язане з латинським Заходом. При першому хорватському королеві Томіславі I відбулися два сплітські церковні собори, які вирішували питання про допустимість богослужіння слов'янською мовою. Незважаючи на рішення, винесені на користь латини, слов'янське богослужіння продовжувало існувати паралельно з латинським і являло собою римську месу, що служать на церковнослов'янською і з богослужбовими книгами на глаголиці. Глаголицький обряд остаточно зник з ужитку в середині XX століття.
Після Великого церковного розколу хорватська церква зберегла сопричастя з римським єпископом, незважаючи на тісні політичні зв'язки з Візантією. Після втрати країною незалежності хорватська церква користувалася істотною автономією в складі спочатку Угорського королівства, а потім Австро-Угорщини. В 1687 році хорватський парламент офіційно проголосив святого Йосипа покровителем країни.
Після розпаду Австро-Угорщини Хорватія увійшла до складу Югославії, де міжнаціональні протиріччя між хорватами-католиками, сербами-православними і боснійськими мусульманами поглиблювалися релігійними та приводили до конфліктів, останнім з яких за часом стали Війна в Хорватії (1991-1995) та Боснійська війна. В ході військових дій було зруйновано велику кількість католицьких і православних храмів. Потоки біженців (сербів з Хорватії, хорватів з Боснії та Герцеговини) привели до істотної зміни етно-конфесійної картини.
Після здобуття Хорватією незалежності була заснована Хорватська конференція католицьких єпископів. У 1997 році створено Хорватське католицьке радіо.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Конституція країни гарантує свободу віросповідання. Католицька церква в країні не має статусу державної, хоча де-факто отримує громадське фінансування і користується від держави низкою привілеїв. Ряд католицьких свят оголошено державними (Богоявлення - 6 січня, Успіння Богородиці - 15 серпня, День всіх святих - 1 листопада, Різдво - 25 грудня, День святого Стефана - 26 грудня), проте в Конституції країни обумовлено, що громадяни, які сповідують іншу релігію, мають право замінювати католицькі свята на свята своєї конфесії, не виходячи на роботу в ці дні.
У державних школах існують уроки релігійного навчання, але вони не обов'язкові до відвідування. У країні існує Хорватське католицьке радіо, щонеділі по центральному телеканалу йде пряма трансляція меси з одного з хорватських храмів.
Структура[ред. | ред. код]
Католицька церква в країні включає в себе 4 митрополії, одну архідієцезію прямого підпорядкування та 11 дієцезій (одна з них візантійського обряду). Примас Хорватії очолює архідієцезію-митрополію Загреб а, столиці країни. Із 2023 титул примаса Хорватії належить архієпископу Дражену Кутлеша. Архідієцезія Задара не підпорядкована жодній із чотирьох митрополій Хорватії і перебуває в прямому управлінні Святого Престолу. Архідієцезія-митрополія Спліт-Макарська має у своєму складі також і дієцезію Котора в сусідній Чорногорії. Архідієцезія Джаково-Осієк з 2008 року має у своєму складі католицьку Сремську дієцезію в Сербії. У Хорватії організований військовий ординаріат, призначений для опіки військовослужбовців-католиків. Архієпископи, єпископи і допоміжні єпископи країни входять до складу Конференції католицьких єпископів Хорватії.
Єдина греко-католицька єпархія з центром в місті Крижевці становить Хорватську греко-католицька церкву, чия юрисдикція поширюється також і на греко-католицькі парафії Боснії і Герцеговини.
Сім хорватських соборів мають почесний статус «малої базиліки»[2]:
- Базиліка Серця Ісусового в Загребі
- Кафедральний собор Святого Петра в Джякове
- Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці
- Кафедральний собор святої Анастасії в Задарі
- Базиліка Діви Марії в Трсат (Рієка)
- Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії в Поречі
- Кафедральний собор святого Якова в місті Шибеник
Базиліка Діви Марії в Марія-Бистриці і санктуарій Святого Йосипа в Дубоваце (поруч з Карловацем) мають статус національних святинь, є центрами паломництв.
Статистика по дієцезіях (дані 2004 року)[3]:
| Дієцезія | Статус | Митрополія | Обряд | Кількість вірних | Кількість священиків | Кількість парафій | Кафедральний собор | |
| Архідієцезія Загреба | Zagreb | митрополія | латинський | 1 455 983 | 722 | 312 | Кафедральний собор Загреба | |
| Вараждин | Varaždin | дієцезія | Загреб | латинський | 373 874 | 152 | 104 | Собор Вознесіння Діви Марії, Вараждин |
| Беловар-Крижевці | Bjelovar-Križevci | дієцезія | Загреб | латинський | Собор Святої Терези Авільської, Беловар | |||
| Сисак | Sisak | дієцезія | Загреб | латинський | Собор Воздвиження Святого Хреста, Сисак | |||
| Архідієцезія Джаково-Осієк | Djakovo — Osijek | митрополія | Латинський | 460 310 | 267 | 180 | Собор Святого Петра, Джаково | |
| Пожега | Požega | дієцезія | Джаково-Осієк | латинський | 286 796 | 116 | 105 | Собор святої Терези Авільської, Пожега |
| Рієка | Rijeka | митрополія | латинський | 213 650 | 107 | 90 | Собор святого Віта, Рієка | |
| Госпич-Сень | Gospić — Senj | дієцезія | Рієка | латинський | 81 000 | 51 | 85 | Собор Благовіщення Пресвятої Діви Марії, Госпич |
| Крк | Krk | дієцезія | Рієка | латинський | 36 824 | 70 | 51 | Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Крк |
| Дієцезія Пореч-Пула | Poreč — Pula | дієцезія | Рієка | латинський | 168 699 | 108 | 134 | Собор Успіння Пресвятої Діви Марії, Пореч |
| Спліт-Макарська | Split — Makarska | митрополія | латинський | 464 329 | 353 | 186 | Собор святого Дуе, Спліт | |
| Дубровник | Dubrovnik | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 76 500 | 89 | 61 | Собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії, Дубровник |
| Хвар | Hvar | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 23 019 | 45 | 46 | Собор Святого Стефана, Хвар |
| Шибеник | Šibenik | дієцезія | Спліт-Макарська | латинський | 110 500 | 102 | 74 | Собор святого Іакова, Шибеник |
| Задар | Zadar | архідієцезія | латинський | 158 344 | 103 | 117 | Собор святої Анастасії, Задар | |
| Крижевці | Križevci | дієцезія | Загреб | візантійський | 15 311 | 38 | 34 | Греко-католицький Собор святої Трійці, Крижевці |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
- ↑ Католицька церква в Хорватії на сайті gcatholic.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
- ↑ Статистика сайта catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 23 червня 2011. Процитовано 28 червня 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Krmpotic, Martin Davorin. Croatia [Архівовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Хорватії
- Статистика за країною [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
- Офіційні підсумки перепису населення 2001 року [Архівовано 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Католицька церква в Хорватії на сайті gcatholic.com [Архівовано 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Конференція єпископів [Архівовано 23 липня 2012 у WebCite]
