Католицька церква в Пуерто-Рико

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Като́лицька це́рква в Пуе́рто-Ри́ко
Catedral de San Juan Bautista de Puerto Rico - DSC06868.JPG
Сан-Хуанський собор, центральний храм країни.
Деномінація: Католицька церква
Країна: Пуерто-Рико Пуерто-Рико
Католики: 2 799 000 осіб (2004; &&&&&&&&&&&&&073.14000073,14%)
Діоцезії: 5
Парафії: 327
Священики: 734
Католицька церква в Пуерто-Рико на Вікісховищі

Като́лицька це́рква в Пуе́рто-Ри́ко — найбільша християнська конфесія Пуерто-Рико. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 2 799 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&073.14000073,14% від усього населення)[1]. Існувало 5 діоцезій, які об'єднували 327 церковних парафій. Кількість священиків — 734 (з них представники секулярного духовенства — 369, члени чернечих організацій — 365), постійних дияконів — 418, монахів — 469, монахинь — 1158. Найстарша єпископська катедра — Сан-Хуанська (колишня Пуерториканська, з 1511).

Статистика[ред. | ред. код]

Згідно з «Annuario Pontificio» і Catholic-Hierarchy.org:

Рік Населення Священики Диякони Ченці Парафії
католики загалом % загалом секулярні ченці вірних на священика чоловіки жінки
2004 &&&&&&&&02799000.&&&&002 799 000 &&&&&&&&03827000.&&&&003 827 000 &&&&&&&&&&&&&073.14000073,14% 734 369 365 418 469 1158 327

Історія[ред. | ред. код]

Герб Сан-Хуанського архієпископства з агнцем.

Християнізація острова Пуерто-Рико почалася в ХVI столітті з прибуттям іспанців. 1511 року папа римський Юлій II заснував Пуерторикнаську (Сан-Хуанську) діоцезію, що підпорядковувался іспанському Севільському архієпископству. Першим пуерториканським єпископом став саламанський канонік і магуаський єпископ Алонсо Мансо. Він приїхав до острова 1513 року і став одним із перших католицьких єпископів, що дістався Нового Світу. На той час в Пуерто-Рико існувало лише два іспанські містечка, де мешкало близько 200 іспанців і 500 індіанців-християн. Вони перебували під наглядом Алонсо, що був призначений першим генеральним інквізитором в Іспанській Америці (1519). За підтримки єпископа монах-домініканець Педро Кордовський заснував на острові перший монастир святого Томи Аквінського[2].

Так само як і в інших краях, відкритих іспанцями в Америці, в Пуерто-Рико були запроваджена система поділу землі та енком'єнди. Частина пуерториканських індіанців працювала над спорудженням містечок і храмів. Християнські місіонери добре ставилися до місцевого населення. 1537 року папа Павло III заборонив іспанським землевласникам і купцям під страхом відлучення від церкви обертати індіанців-язичників у рабство, або привласнювати їхнє майно[2].

Перша острівна церква була споруджена 1511 року за наказом іспанського короля. Її присвятили святому Івану Хрестителю. 1521 року розпочалося будівництво центрального храму Пуерто-Рико — Сан-Хуанського собору. Роботи тривали кілька віків, закінчившись у середині ХІХ століття[2].

1519 року Святий Престол передав до юрисдикції Пуерториканської діоцезії частину Навітряних островів (від Санта-Крузу до Домініки). 1541 року до них додалися острови Маргарита і Кубагуа, а 1588 року — Тринідад. 1791 року, після створення Гайянської діоцезії у Венесуелі, більшість сусідніх островів регіону унезалежнилися від пуерториканських єпископів. За ними лишилися тільки терени самого Пуерто-Рико, а також прилеглі малі острови В'єкес і Кулебра[2].

За іспанського панування правовий статус Католицької церкви у Пуерто-Рико визначався конкордатами Святого Престолу з іспанськими королями (1418, 1753, 1833). Церква мала самоврядність і, водночас, перебувала під опікою іспанської держави. 1833 року, внаслідок перемоги антиклерикальної партії в Іспанії, по всій країні і колоніях церковне майно було націоналізоване, а діяльність багатьох чернечих орденів призупинена. В Пуерто-Рико, за відсутності єпископів протягом 1833—1846 років, місцеві губернатори секуляризували церковні маєтки, а також розпустили домініканський і францисканський монастирі, що були єдиними на острові[2].

Після цих подій іспанський уряд уклав з Римом новий конкордат 1851 року. В Пуерто-Рико церква повернула собі частину власності, а її опікуном проголошувався місцевий губернатор. Такий стан справ зберігався до іспано-американської війни, внаслідок якої 1898 року острів опинився під владою США. До 1908 року католики і нова американська влада перебували у постійному конфлікті щодо церковного правового статусу і майна[2].

У 1911 році Католицька церква в Пуерто-Рико об'єднувала 78 парафій. Більшість священиків належали до чернечих орденів і організацій (лазарити, августинці, капуцини, домініканці). Близько 300 черниць займалися благодійною і соціальною роботою, працюючи в шпиталях і школах[2].

1960 року була створена окрема Пуерториканська церковна провінція, а Пуерториканська (Сан-Хуанська) діоцезія отримала статус архідіоцезії. Інші діоцезії острова стали її суфраганіями.

12 жовтня 1984 року Пуерто-Рико офіційно відвідав папа Іван-Павло II[3].

Діоцезії[ред. | ред. код]

Хронологія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Пуерто-Рико