Католицька церква в Румунії
 Католицька церква в Руму́нії | |
|---|---|
| Тип | католицька церква в регіоніd[1] |
| Класифікація | Католицька церква |
| Теологія | Католицьке богослов'я |
| Структура | Дієцезії: 12 |
| Парафії | 1430 |
| Учасники | 1 875 000 осіб (2004; 8,64%) |
| Священики | 1733 (2004) |
 Католицька церква в Румунії у Вікісховищі | |
Като́лицька це́рква в Руму́нії — друга християнська конфесія Румунії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 1 875 000 католиків (8,64% від усього населення)[2]. Існувало 12 діоцезій, які об'єднували 1430 церковних парафій. Кількість священиків — 1733 (з них представники секулярного духовенства — 1551, члени чернечих організацій — 182), постійних дияконів — 4, монахів — 437, монахинь — 1326.
Історія[ред. | ред. код]
Християнство поширилося на території сучасної Румунії з римської провінції Мала Скіфія у IV столітті н. е. Після навал слов'ян та інших мігрантів у VI-VII століттях християнство на цій території занепало, а відродилося лише в IX столітті під впливом болгарів, які самі перебували у сфері впливу Візантійської імперії.[3]
Католицька церква в Румунії бере свій початок від угорських священиків у Трансильванії та від польських і угорських у Молдові. При цьому більшість населення у середні віки були православними. Лише після захоплення Трансильванії у османів Австрійською імперією 1698 року на цій території частина православного кліру під політичним тиском визнала унію з Римом та сформувала Румунську греко-католицьку церкву[4]
За наслідками Першої світової війни та приєднання Трансильванії римо-католицька церква на території Румунії мала 6 дієцезій: у Бухаресті, Ясах, Альба-Юлії, Сату-Маре, Орадеа та Тімішоарі. Станом на 1929 рік під тиском румунського уряду Ватикан підписав конкордат, який підтверджував об'єднання цих дієцезій у одну церковну провінцію з центром у Бухаресті, а статус Бухарестської дієцезії був піднятий до архідієцезії попри те, що вона налічувала лише 26 приходів на той час.[5]
1948 року комуністична влада Румунської народної республіки заборонила греко-католицьку церкву, а її єпископи були заарештовані. Понад 1,5 мільйони вірних примусово перейшли до православної церкви[4].
Після падіння режиму Чаушеску наприкінці 1989 року, уже навесні 1990 року заборона на греко-католицьку церкву в Румунії була скасована. Папа Римський Іоанн Павло II призначив єпископів на вакантні впродовж 50 років кафедри[5]. Якщо вірних греко-католицької церкви у міжвоєнний період було понад 1,5 мільйони, то за переписом 1992 року їх лишилося тільки 230 тисяч. Греко-католицька церква у 1990-ті перебувала в постійному конфлікті з Румунською православною церквою[6].
Суспільна позиція[ред. | ред. код]
На відміну від католицьких церков інших європейських країн Румунська католицька церква не виступає активно проти контрацепції. Це пов'язано з дуже активною антиконтрацептивною пропагандою Румунської православної церкви, з якою РКЦ не поспішає солідаризуватися. Утім у питанні декриміналізації гомосексуальної поведінки обидві церкви співпрацювали з метою не допустити цієї законодавчої зміни[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (unspecified title) — 2023.
- ↑ Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
- ↑ Emil Dumea. On the ecclesial history of the Catholic Church of Romania. An overview. Romanian Journal of Artistic Creativity, 6/2018, No. 1, p. 23-32(англ.)
- ↑ а б The Editors. Roman Catholic Church of Romania [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.]. Encyclopedia Britannica
- ↑ а б András, Emmerich (1992) "New Organization of the Catholic Church in Romania[недоступне посилання]," Occasional Papers on Religion in Eastern Europe: Vol. 12 : Iss. 2, Article 4(англ.)
- ↑ Iordachi, Constantin (1999). Politics and Inter-Confessional Strife in post-1989 Romania: From Competition for Resources to the Redefinition of National Ideology. Balkanologie 3 (1): 147–169. ISSN 1279-7952. doi:10.4000/balkanologie.291.(англ.)
- ↑ Turcescu, Lucian; Stan, Lavinia (2005). Religion, Politics and Sexuality in Romania. Europe-Asia Studies 57 (2): 291–310. ISSN 0966-8136. doi:10.1080/09668130500051924.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Румунії
- Статистика за країною [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
