Католицька церква в Таїланді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Като́лицька це́рква в Таїла́нді
Деномінація: Католицька церква
Країна: Таїланд Таїланд
Католики: 292 000 осіб (2004; &&&&&&&&&&&&&&00.4600000,46%)
Діоцезії: 10
Парафії: 436
Священики: 662
Католицька церква в Таїланді на Вікісховищі

Като́лицька це́рква в Таїла́нді — друга християнська конфесія Таїланду. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 292 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&&00.4600000,46% від усього населення)[1]. Існувало 10 діоцезій, які об'єднували 436 церковних парафій. Кількість священиків — 662 (з них представники секулярного духовенства — 433, члени чернечих організацій — 229), постійних дияконів — 0, монахів — 434, монахинь — 1439.

Історія[ред. | ред. код]

Перші португальські католицькі місіонери з'явилися в сіамському королівстві Аюттхая на початку XVI століття й за переказами навіть навернули правителя Аюттхаї на католіцизм, проте надійних джерел, які б це підтверджували нема. Достовірними є лише записи єзуїтського ченця й мандрівника Франциска Ксав'єра, який писав про свій намір відвідати королівство по дорозі до Китаю, який втім не здійснився через його смерть 1552 року. Першими португальськими місіонерами, що прибули в Аюттхаю з Малакки після місячної подорожі, стали домініканські брати Жеронімо да Круз (порт. Jeronimo da Cruz) та Себастьяно да Канто (порт. Sebastião da Canto).[2]

Впродовж XVII століття наростав конфлікт між португальськимм ченцями, що були підзвітні португальському королю ща системою падроадо[en], і апостольськими вікаріями — підданими Франції, що діяли в рамиках Конгрегації пропаганди віри. За короля Аюттхаї Нарая країну було відкрито для європейців та проповідування католіцизму стало вільним. Станом на 1662 рік французькі місіонери виявили в столиці близько 2000 католиків, серед яких було 10 португальських і 1 іспанський священик. У 1665 році було відкрито католицьку школу, а 1669 року — лікарню. Французький уряд сподівався на навернення до християнства короля та всього народу. Проте антифранцузькі та антихристиянські настрої почали панувати після дозволу Нарая побудувати французькі фортеці в країні разом з постійними іноземними гарнізонами. В результаті палацового перевороту й революції 1688 року[en] Нарая було заарештовано, він невдовзі помер, а новим королем став полководець Пхетрача[en], який наказав убити або вислати з країни всіх іноземців. Лише 1691 року католицькій місії було дозволено відновити діяльність семінарії.[2]

У XVIII столітті гоніння на католиків продовжувалися: їм було заборонено виїжджати зі столиці, проповідувати місцевими тайською чи палійською мовами тощо. Постраждала місія й від вторгнення Бірми 1767 року. Лише з встановленням нової династії 1782 року ситуація поліпшилася. У 1867 році в Сіамі було близько 8 тисяч католиків, у 1909 році — вже більше 23 тисяч. Впродовж першої половини XX століття католицькі місії поширилися всією країною, що з 1939 року змінила назву на Таїланд.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
  2. а б в Fr. Surachai Chumsriphan. A Brief History Of The Catholic Church In Thailand // Newsletter of the District of Asia. — .(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Таїланді