Католицька церква в Того

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Като́лицька це́рква в То́го
Деномінація: Католицька церква
Країна: Того Того
Католики: 1 483 000 осіб (2004; &&&&&&&&&&&&&024.85000024,85%)
Діоцезії: 7
Парафії: 151
Священики: 448

Като́лицька це́рква в То́го — найбільша християнська конфесія Того. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 1 483 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&024.85000024,85% від усього населення)[1]. Існувало 7 діоцезій, які об'єднували 151 церковних парафій. Кількість священиків — 448 (з них представники секулярного духовенства — 321, члени чернечих організацій — 127), постійних дияконів — 0, монахів — 337, монахинь — 735.

Історія[ред. | ред. код]

Перші католицькі місіонери в Того з'явилися у середині XIX століття, пізніше ніж протестантська Бременська пресвітеріанська місія[2]. Найуспішніша місія була організована товариством вербістів у 1892 році. Якщо 1893 року в німецькій колонії Того мешкало лише 60 католиків, то на 1912 рік було лише вчителів катехізису майже 300 осіб, 207 з яких були місцеві неофіти. У 1912 році діяло 162 католицькі школи з 7,7 тисяч учнів, а католицька громада була більшою за 12 тисяч осіб. Цьому сприяла чисельна перевага католиків у адміністрації колонії, а також більша активність католицької місії в мовній германізації місцевого населення.[3]

У серпні 1914 року з початком Першої світової війни англійські й французькі війська швидко зайняли територію Того, де німці не мали жодних військових сил. Німецька католицька місія зіткнулася з серйозними ускладненнями, аж до висилання католицьких священиків з країни та ставлення до них як військовополоненних. Остаточно всі німецькі місіонери були оголошені військовополоненними в жовтні 1917 року та до січня 1918 року вивезені до Великої Британії. Вже в кінці 1918 року місіонери здебільшого повернулися до Німеччини й надалі намагалися знову потрапити до Того. Втім, умови Версальського мирного договору завадили відновити місію, оскільки територію було передано Франції.[4]

Апостольським вікарієм Того з 1921 до 1945 року був Жан-Марі Сессу[fr], який активно боровся з розповсюдженням місцевих язицницьких вірувань та ритуалів[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
  2. Kenneth R. Ross (18 May 2017). Christianity in Sub-Saharan Africa. Edinburgh University Press. с. 176. ISBN 978-1-4744-1205-6. (англ.)
  3. Lawrance, B. N. (2000). Most obedient servants. The politics of language in German colonial Togo (Vol. 40, No. 159, pp. 489-524). Éditions de l’École des hautes études en sciences sociales.(англ.)
  4. Miotk, Andrzej (2016). The Collapse Of The SVD Togo Mission (1914-1921). Annales Missiologici Posnanienses (21): 117. ISSN 1731-6170. doi:10.14746/amp.2016.21.7. (англ.)
  5. Brivio, Alessandra. Religious Encounters and Personal Dependency in Togo: Vodun, Anti-Witchcraft Movements and Catholic Church (2015). ASA 2015 Annual Meeting Paper(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Того