Католицька церква в Чорногорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Чорногорії
   Дієцезія Котора
   Архідієцезія Бару

Католицька церква Чорногорії — частина всесвітньої Католицької церкви. Католицизм — третя за поширеністю релігія в країні після православ'я й ісламу. За даними загальнонаціонального перепису 2003 року католиками себе вважають 21 972 осіб або 3,5 % загального населення країни. За даними сайту catholic-hierarchy.org у 2004 році число католиків країни становило 21 512 осіб[1].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Згідно з даними перепису населення 2003 року католики Чорногорії розподіляються за етнічною ознакою так:

Переважна більшість чорногорського католицького населення належить до латинського обряду.

Історія[ред. | ред. код]

Собор Святого Трифона в Которі

Історія католицизму в Чорногорії в основному пов'язана з портовими містами морського узбережжя. У IX столітті в місті Бар (Антивари) була заснована латинська єпархія, сторіччям пізніше з'явилася єпархія в Которі (Каттаро). У 1034 році Барській дієцезії присвоєно статус архідієцезії[2]. Міста навколо Которської затоки, багато разів переходили від однієї держави до іншої — ними володіли Візантія, Сербія, Венеція; деякий час Котор був незалежним містом-республікою. У Которі та інших приморських містах зводилися як православні, так і католицькі храми і монастирі. У 1166 році в Которі побудований Собор Святого Трифона, в XIII століттідомініканський та францисканський монастирі.

У 1571 році Бар перейшов з рук венеціанців до Османської імперії, після чого архієпископ Бару був убитий. У 1648 році турки влаштували в Барі погром, після якого багато католиків були змушені під страхом смерті прийняти іслам[2]. У 1671 році архієпископом Бару був призначений Андрія Змаєвич.

У XIX столітті Чорногорія стала незалежною, в 1886 році було укладено конкордат між Чорногорією та Святим Престолом. У 2006 році Чорногорія була проголошена незалежною державою, у 2011 році прем'єр-міністр країни Ігор Лукшич і папа Бенедикт XVI підписали угоду, в якій обумовлюється юридичний статус та права Католицької церкви в Чорногорії[2].

У деяких храмах Бару і Котора були встановлені як православні, так і католицькі вівтарі — тут велися служби за двома обрядами (деякі такі церкви діють донині), наприклад це храм св. Луки в Которі (1195 рік)[2]

Бюст архієпископа Бару і примаса Сербії Андрії Змаєвича перед храмом у Прчані

Структура[ред. | ред. код]

Католицька церква в країні включає в себе Архієпархію Бару та єпархію Котора. Барська архієпархія не підпорядкована ніякій митрополії та знаходиться в прямому управлінні Святого Престолу. Її глава носить почесний титул примаса Сербії. Діоцезія Котора суфраганна по відношенню до митрополії Спліт-Макарська в сусідній Хорватії. Кафедральним собором Барської архієпархії є Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, Которської дієцезії — Собор Святого Трифона. Собору Святого Трифона присвоєно почесний титул «малої базиліки».

Нечисленні Греко-католики Чорногорії підпорядковані локальним латинським єпархіях.

Статистика по єпархіях (дані 2012 року)[1]:

Єпархія Статус Митрополія Обряд Число католиків Число священиків Число парафій Голова Кафедральний собор Примітки
Архідієцезія Бару Archidioecesis Antibarensis Архієпархія прямого підпорядкування   Латинський 11 227 14 19 Зеф Гаші (Zef Gashi), S. D. B. Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Бар) примас Сербії
Діоцезія Котора Dioecesis Catharensis Єпархія Сплітсько-Макарська Латинський 10 000 16 25 Ілля Янич (Ilija Janjic) Собор Святого Трифона (Котор)  

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Статистика сайта catholic-hierarchy.org
  2. а б в г «Черногория» //Католическая энциклопедия. Т.5. М.:2013. Ст. 209—212

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання та джерела[ред. | ред. код]