Катрін Колонна
| Катрін Колонна | |
|---|---|
| фр. Catherine Colonna | |
_(cropped_2).jpg) | |
 Міністр Європи та закордонних справ | |
| 20 травня 2022 — 11 січня 2024 | |
| Прем'єр-міністр | Елізабет Борн |
| Попередник | Жан-Ів Ле Дріан |
| Наступник | Стефан Сежурне |
| Посол Франції у Великій Британії | |
| 2 вересня 2019 — 20 травня 2022 | |
| Президент | Емманюель Макрон |
| Попередник | Жан-П'єр Жує[fr] |
| Наступник | Елен Трейо-Дюшен |
| Постійний представник при Організації економічного співробітництва та розвитку | |
| 4 жовтня 2017 — 2 вересня 2019 | |
| Президент | Емманюель Макрон |
| Попередник | П'єр Дюкен |
| Наступник | Жан-П'єр Жує |
| Посол Франції в Італії | |
| 1 вересня 2014 — 6 вересня 2017 | |
| Президент |
Франсуа Олланд Еммануель Макрон |
| Попередник | Ален Ле Рой[fr] |
| Наступник | Крістіан Массе[fr] |
| Постійний представник Франції у ЮНЕСКО | |
| 26 березня 2008 — 22 грудня 2010 | |
| Попередник | Жоель Бургуа[fr] |
| Наступник | Рама Яде[fr] |
| Міністр європейських справ | |
| 2 червня 2005 — 15 травня 2007 | |
| Прем'єр-міністр | Домінік де Вільпен |
| Попередник | Клоді Еньєре |
| Наступник | Жан-П'єр Жує |
| Народилася |
16 квітня 1956 (68 років) Saint-Symphorien[d] |
| Відома як | політична діячка, дипломат |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Національна школа адміністрації і Інститут політичних досліджень |
| Політична партія | Союз за Народний Рух |
| Нагороди |
  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Катрíн Колонна́ (фр. Catherine Colonna; нар. 16 квітня 1956, Тур, Франція) — французька дипломатка та політична діячка. Міністр Європи та закордонних справ з 20 травня 2022 до 11 січня 2024 року в уряді Елізабет Борн. Посол Франції у Великій Британії з 2 вересня 2019 до 20 травня 2022 року. Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась у Турі, донька фермера корсиканського походження Джозефа Колонни[1]. Дитинство провела у Долю-ле-Секу[2].
Здобула ступінь DEA в галузі публічного права в Університеті Тура[3][4]. Навчалась в Інституті політичних досліджень за спеціальністю «державна служба», який закінчила 1980 року, та з 1981 до 1983 року — у Національній школі адміністрації[5].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Другий секретар у Посольстві Франції у Вашингтоні з 1983 до 1986 року.
З 1986 до 1988 року працювала в Департаменті з правових питань МЗС Франції.
Радниця державного міністра, міністра з громадських робіт та житла з 1988 до 1989 року.
Працювала у Центрі планування політики Міністерства закордонних справ у 1989—1990 роках та Департаменті преси та інформації Міністерства закордонних справ у 1993—1995 роках.
Заступниця речника у МЗС Франції з 1995 до 2004 року.
З 1994 до 2005 року — речниця Єлисейського палацу за президентства Жака Ширака[6].
З 2005 до 2007 року — міністр-делегат з європейських справ в уряді Домініка де Вільпена[1].
Посол та постійний представник Франції у ЮНЕСКО з 2008 до 2010 року.
Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
Посол та постійний представник в Організації економічного співробітництва та розвитку з 2017 до 2019 року.
Посол Франції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії з вересня 2019 до травня 2022 року.
З 20 травня 2022 року — міністр закордонних справ і Європи в уряді Елізабет Борн[7][8]. Колонна стала другою жінкою в історії Франції на цій посаді після Мішель Алліо-Марі[9].
Інша діяльність[ред. | ред. код]
Генеральна директорка Французького національного центру кінематографії[fr] з 2004 до 2005 року, віцепрезидентка Каннського кінофестивалю[4]. З 2008 року — член ради директорів Фонду Ширака[en]. Президент ради директорів Луврської школи з 2010 до 2013 року. Віцеголова Франко-британської ради[en] з 2008 до 2014 року.
Нагороди[ред. | ред. код]
Національні нагороди[ред. | ред. код]
Кавалер Ордена Почесного легіону (2005)[10]- Командор Ордена Мистецтв та літератури (2005)
- Офіцер Ордена «За заслуги» (2010)[11]
- Офіцер Ордена Почесного легіону (2015)[12]
Іноземні нагороди[ред. | ред. код]
Медаль Східної Республіки Уругвай[en] (1997)[13]
Великий офіцер Ордена Зірки Італії[en] (2017)[14]
Кавалер Ордена княгині Ольги III ст. (2022)[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ministre des Affaires étrangères : Catherine Colonna au Quai d'Orsay. L'internaute (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Indre-et-Loire : Catherine Colonna, une Tourangelle au Quai d’Orsay. La Nouvelle République (французькою) . 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Gouvernement Borne : Catherine Colonna, une incontournable de la diplomatie française aux affaires étrangères. Les Echos (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ а б Catherine Colonna aux Affaires étrangères, comme une évidence. Paris Match (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Catherine Colonna nommée au Quai d’Orsay : 5 choses à savoir sur la ministre des Affaires étrangères. Ouest-France (французькою) . 20 травня 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Nouveau gouvernement : Catherine Colonna, une expérimentée au ministère des Affaires étrangères. Le Figaro (французькою) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Замість Ле Дріана. Оголошено ім'я нового міністра закордонних справ Франції. РБК-Україна (українською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ МЗС Франції очолила посол у Лондоні Катрін Колонна, главою Міноборони призначено Себастьєна Лекорню. Інтерфакс-Україна (українською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Catherine Colonna, French envoy to Britain, named foreign minister. Reuters (англійською) . 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Décret du 25 mars 2005 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Décret du 11 novembre 2010 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Décret du 3 avril 2015 portant promotion et nomination. Legifrance.gouv.fr (французькою) . Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Resolución N° 1212/997. impo.com.uy (іспанською) . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Colonna Amb. Catherine. quirinale.it (італійською) . Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 30 грудня 2022 року № 902/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Катрін Колонна на сайті Посольства Франції в Італії. Архів оригіналу за 4 серпня 2017.
- Біографія Катрін Колонна на сайті Посольства Франції у Сполученому Королівстві. Архів оригіналу за 13 лютого 2022.
|
- Народились 16 квітня
- Народились 1956
- Випускники Національної школи адміністрації (Франція)
- Випускники Інституту політичних досліджень
- Офіцери ордена «За заслуги» (Франція)
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Міністри закордонних справ Франції
- Члени партії «Республіканці»
- Посли Франції у Великій Британії
- Уродженці департаменту Ендр і Луара