Очікує на перевірку

Катрін Якобсдоуттір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заголовок цієї статті — це ісландське ім'я, де Катрин — особове ім'я, а Якобсдоттір — ім'я по батькові.
Катрін Якобсдоттір
Katrín Jakobsdóttir
Катрін Якобсдоттір
Катрін Якобсдоттір
Прем'єр-міністр Ісландії
30 листопада 2017 — 9 квітня 2024
ПрезидентГвюдні Йоуганнессон
ПопередникБ'ярні Бенедіктссон
НаступникБ'ярні Бенедіктссон
Голова Ліво-зеленого руху
24 лютого 2013 — 5 квітня 2024
ПопередникСтайнґрімур Йоган Сіґфусон
НаступникГудмундур Інгі Губрандссон (в. о.)
Міністр освіти, науки і культури
2 лютого 2009 — 23 травня 2013
ПопередникКатрін Ґуннарсдоттір
НаступникІллуґі Ґуннарсон

Народився1 лютого 1976(1976-02-01) (48 років)
Рейк'явік, Ісландія
Відомий якполітична діячка, захисниця довкілля
Місце роботиReykjavík Universityd і Університет Ісландії
ГромадянствоІсландія Ісландія
ОсвітаУніверситет Ісландії
Alma materУніверситет Ісландії (2004) і Університет Ісландії (1999)
Політична партіяЛіво-зелений рух
МатиSigny Thoroddsend
У шлюбі зҐуннар Йорн Сіґвальдасон
Дітитроє синів
Професіяфілолог, політик

Катрін Якобсдоттір (ісл. Katrín Jakobsdóttir, вимова [ˈkʰaːtʰrin ˈjaːkʰɔpstouhtɪr]; нар. 1 лютого 1976(19760201), Рейк'явік) — ісландська політична діячка лівого спрямування. Прем'єр-міністр Ісландії з 30 листопада 2017 року до 9 квітня 2023 року.

5 квітня 2024 року Катрін оголосила, що піде у відставку з посади прем'єр-міністра та голови Ліво-зеленого руху і балотуватиметься в президенти Ісландії на майбутніх виборах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походить з родини ісландської інтелігенції, вихідцями з якої є кілька відомих літераторів, вчених, інженерів і політиків. Закінчила Університет Ісландії 1999 року, отримала ступінь бакалавра ісландської та французької мов. Захистила магістерську дисертацію з ісландської літератури, присвячену творчості популярного ісландського автора детективів Арнальдура Індрідасона, у тому ж університеті 2004 року.

Працювала на півставки як мовна консультантка в інформаційній агенції каналу суспільного мовлення RÚV в 1999—2003 роках. Потім підробляла як журналістка-фрілансерка на телебаченні та в різних друкованих ЗМІ у 2004—2006 роках, а також була інструкторкою з безперервної освіти в 2004—2007 роках. Працювала в редакції видавництва «Едда» та журналі JPV (2005—2006).

Викладачка в Університеті Ісландії, університеті та коледжі Рейк'явіка (2006—2007).

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Брала активну участь у студентській, а потім муніципальній політиці, як помічниця члена міської ради Рейк'явіку.

Член Альтингу від Північного виборчого округу Рейк'явіка з 2007 року.

Брала участь у діяльності партії «Ліво-зелений рух» з моменту її заснування 1999 року, 2003 року була заступницею голови партії. 2007 року була вперше обрана до парламенту, з 2 лютого 2009 року до 23 травня 2013 року очолювала міністерство освіти, науки і культури та міністерство з питань співробітництва з країнами Північної Європи. 2013 року, після поразки «Ліво-зеленого руху» на виборах, була обрана головою партії.[1][2]

Опитування громадської думки показали, що у Катрін Якобсдоттір найвищий рейтинг довіри серед усіх ісландських політиків станом на весну 2016 року (59,2 %).[3] Привела свою партію до першого в її історії другого місця на парламентських виборах 2016 року. У листопаді 2017 року, після чергових виборів, отримала мандат на створення нового уряду.[4]

Після кількох тижнів переговорів партія завершила переговори про коаліцію з Партією незалежності тодішнього прем'єр-міністра Б'ярні Бенедіктссона, яка має найбільше місць у парламенті, а також з Прогресивною партією.[5] 30 листопада 2017 року Катрін Якобсдоттір очолила уряд.[6][7]

Займає екосоціалістичні та феміністичні позиції; прихильниця лібералізації міграційного законодавства та декриміналізації легких наркотиків; виступає проти приєднання Ісландії до Євросоюзу, оскільки вважає, що політика ЄС зосереджена на принципах вільного ринку і в ній занадто багато від глобального капіталізму.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Денис Пилаш. Левые на краю света. Часть 2: Исландия [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 12 січня 2018
  2. Katrín Jakobsdóttir, Secretariat of Althingi, архів оригіналу за 26 січня 2013, процитовано 31 січня 2009
  3. Katrín Jakobsdóttir of Left Green Movement most trusted Icelandic politician. Iceland Monitor (ісл.). 6 квітня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  4. Jakobsdóttir summoned to Iceland's President (англ.). icelandmonitor.mbl.is. 2 listopada 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  5. Iceland's New Government Signs Coalition Agreement. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
  6. Katrín Jakobsdóttir Becomes Prime Minister of Iceland. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.
  7. Five Women, Six Men in New Cabinet. icelandreview.com (англ.). 30 листопада 2017. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 30 листопада 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]