Катуков Михайло Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Юхимович Катуков
Михаил Ефимович Катуков
Marshal of Tank Troops Mikhail Katukov.jpg
Народження 4 (17) вересня 1900(1900-09-17)
с. Велике Уварово, Коломенського уїзда, зараз Озерського района
Смерть 8 червня 1976(1976-06-08) (75 років)
СРСР Москва, СРСР
Поховання
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ RAF A emb-Armoured forces1936.gif танкові війська
Освіта
Роки служби 19171976
Партія ВКП(б)
Звання SA A-armour F9Mars 1974.svg Маршал танкових військ
Командування 1-ша гвардійська танкова армія
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня
Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Кутузова II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Катуков Михайло Юхимович у Вікісховищі?

Михайло Юхимович Катуко́в (нар. 4 (17) вересня 1900(19000917), с. Велике Уварово, Коломенського повіту, зараз Озьорського району — пом. 8 червня 1976, Москва) — радянський військовий діяч, маршал бронетанкових військ, двічі Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Катуков Михайло Юхимович народився 4 (17) вересня 1900 року в селі Велике Уварово Озьорського району Московської області в селянській родині. Росіянин. З 12-річного віку розпочав трудову діяльність «хлопчиком на побігеньках» при молочному магазині в Москві.

В березні 1919 року добровільно вступив до лав Червоної Армії. Рядовим червоноармійцем брав участь у боях з білогвардійцями на Південному фронті, в поході Червоної Армії в Польщу.

В 1922 році закінчив піхотні курси червоних командирів в м. Могильов і направляється командиром взводу в 27-му Омську стрілецьку дивізію. В складі дивізії пройшов шлях від командира взводу до начальника полкової школи.

В 1926 — 1927 роках навчається на Вищих стрілецьких курсах.

З початком формування перших танкових бригад на початку 1930-х років, М.Катукова призначають командиром навчального батальйону 134-ї танкової бригади. Пізніше призначений начальником штабу цієї бригади.

В 1935 році закінчує Академічні курси удосконалення командного складу при Військовій Академії моторизації і механізації РСЧА і призначаються начальником штабу механізованого корпусу, а потім — командиром танкової бригади. В 1939 році бригада Катукова бере участь в Радянсько-польській війні, наступаючи на територію Західної України.

В листопаді 1940 року призначається командиром 20-ї танкової дивізії 9-го механізованого корпусу Київського особливого військового округу.

23 червня 1941 року дивізія Катукова прийняла свій перший бій в районі Луцьк — Клевань, намагаючись зупинити просування німецької 1-ї танкової групи Е.фон Клейста. Брав участь в оборонних боях в районі Дубно, Коростень.

Після розформування механізованих корпусів в вересні 1941 року, призначений командиром 4-ї танкової бригади. Бригада діяла на підступах до Москви. В районі Мценська танкісти Катукова зупинили просування військ Г.Гудеріана, за що бригада стала іменуватись: «1-ша гвардійська танкова бригада».

10 листопада 1941 року Катуков отримав звання генерал-майора танкових військ і нагороджений орденом Леніна.

В 1942 році генерал-майор Катуков послідовно командував 1-м танковим та 3-м механізованим корпусами на Курсько-Воронезькому напрямку.

На Курській дузі генерал Катуков вже командує 1-ю танковою армією. Тут танкісти Катукова з надзвичайною мужністю бились з німецькими танками, за що всі корпуси, бригади і окремі частини 1-ї танкової армії були перейменовані у гвардійські і нагороджені орденами Леніна і Червоного Прапора.

Після Курської дуги 1-ша танкова армія увійшла до складу 1-го Українського фронту. Брала участь у визволенні Правобережної України. В ході проведення Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції, танкова армія Катукова за період з 6 по 19 березня 1944 року здійснила 300-км марш в район Шепетівки, і прорвавши оборону німців 21 березня в районі Тернопіль, Проскурів, ввійшла в глибокий тил супротивника, з ходу форсувала Дністер і Прут, захопивши плацдарми.

В подальшому танкова армія брала участь в Львівсько-Сандомирській, Вісло-Одерській і Берлінській наступальних операціях.

Після закінчення війни генерал Катуков командував 1-ю гвардійською танковою армією, був командуючим бронетанковими і механізованими військами Групи радянських військ в Німеччині, начальником Радянської військової адміністрації землі Саксонія.

В 1950 році направлений на навчання на Вищі академічні курси при Академії Генштабу.

З 1951 року — командуючий 5-ю гвардійською механізованою армією (Білоруський ВО).

З 1955 року — генерал-інспектор Головної інспекції МО СРСР по танковим військам.

З 1957 року — заступник начальника Головного управління бойової підготовки Сухопутних військ.

В жовтні 1959 року Катукову присвоєно звання «Маршал бронетанкових військ».

З 1963 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів МО СРСР.

Помер 8 червня 1976 року. Похований в Москві.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Танковые бои. М., 1942;
  • На острие главного удара. М., Воениздат, 1974.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • газета «Киевский вестник», № 102 (6915) від 15 жовтня 2011 року, стор.3.

Посилання[ред. | ред. код]