Роман Каторжний
| Роман Каторжний | |
|---|---|
| Псевдо | Роман Нагорецький |
| Народився | невідомо |
| Помер |
1654 Ніжин |
| Національність | українець |
| Діяльність | дипломат, військовий очільник |
| Військове звання | наказний полковник |
| Термін | 1654 |
| Попередник | Носенко Іван Єфремович |
| Наступник | Золотаренко Василь Никифорович |
| Конфесія | православ'я |
Роман Каторжний (Нагорецький) (*р. н. невід — †1654) — український військовий діяч та дипломат часів Хмельниччини. Наказний полковник Ніжинський (1654). Ідеолог створення модерного козацького флоту, один із керівників козацької розвідки при Б. Хмельницькому.
Життєпис[ред. | ред. код]
Запорозький козак[ред. | ред. код]
Про місце народження та батьків немає відомостей. Замолоду перебрався на Запорізьку Січ. Брав участь у морських походах січовиків. На початку 1640-го року потрапив у полон до турків і був гребцем на турецькій галері — "каторзі", звідки, ймовірно, й пішло його нове прізвисько. У січні 1643 року підняв повстання на галері, яка перебувала на той час у Середземному морі. Захопивши корабель, Каторжний та його сподвижники зуміли визволити з турецької неволі 207 невільників "з Польської Русі" та 70 невільників з інших християнських країн. При цьому козаки взяли у полон 40 турків. Добувшись до Сицилії, яка належала Іспанії, що ворогувала з Османською імперією, Каторжний зі своїм кораблем та екіпажем найнявся на службу до віце-короля Фердинанда Габсбурга, під прапорами якого прослужив до 1648 року.
Хмельниччина[ред. | ред. код]
Дізнавшись, що в Україні розгорілася Визвольна війна, Каторжний повертається на Батьківщину й стає одним із керівників козацької розвідки при гетьмані. В козацькому реєстрі, укладеному після підписання Зборівського договору в 1649 р. він записаний як Роман Катаржний і значиться серед старшини Корсунського полку. Його багатий життєвий досвід та знання турецької й інших мов Богдан Хмельницький використовує на ниві дипломатії. Каторжний був у складі делегації, яка вела переговори з поляками під Білою Церквою, внаслідок чого було укладено Білоцерківський договір в 1651 р. Перебуваючи в оточенні гетьмана, Роман Каторжний виступав у ролі морського радника, наполягав на виході козацтва на береги Чорного моря, створення торговельного та військового флоту й забезпечення — завдяки мирним угодам — вільного мореплавання.
У 1654 році його було призначено наказним полковником Ніжинського полку. Відомий його універсал монахам Максаківського Спасо-Преображенського монастиря від 30 жовтня 1654 р. про "послушенство отаманам, війтам і всякій громаді", де він також згадує й про свою хворобу. Наприкінці 1654 року Каторжний помер й був похований у Ніжині.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Повстання галерників, в якому брав участь Катіржний, було увінчане в козацькій думі, а також описане в історичному оповіданні, яке вийшло у Римі італійською мовою, у друкарні Лодовіко Гріньяні. Згодом воно з'явилось у перекладі польською мовою в Кракові: «Реляція або ж новини про захоплення галери Царгородської і визволення 207 християн-невільників». У такий спосіб Роман Каторжний увійшов в історію одразу трьох країн: Італії, України та Польщі.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- П. В. Голобуцький. Каторжний (Каторжан) Роман [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 151. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.