Каунас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каунас
Kaunas

Герб Прапор
Герб Каунаса Прапор Каунаса
Каунас
Розташування міста Каунас
Основні дані
54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933Координати: 54°54′ пн. ш. 23°56′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 23.933° сх. д. / 54.900; 23.933
Країна Литва
Адмінодиниця Kaunas City Municipality[d]
Столиця для Литва, Ковенський повіт, Ковенська губернія і Литва[d]
Засновано 1361
Перша згадка 1361
Магдебурзьке право 1408
Площа 157 км²[1]
Населення 361,274 (2005)
Висота НРМ 48 м
Водойма Німан
Міста-побратими Гренобль, Калінінград, Біла Церква, Харків, Вроцлав, Тампере, Брно, Векше, Лос-Анджелес, Сямень, Феррара, Тарту, Тюмень, Білосток, Канеллі, Брешія, Кава-де'-Тіррені, Аддис-Абеба, Порденоне, Сторо, Санкт-Петербург, Оденсе, Лінчепінг[2], Мислібуж, Луцьк і Векше (комуна)
Телефонний код 837
Номери автомобілів K
GeoNames 598316
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси LT-44001
Міська влада
Мер міста Visvaldas Matijošaitis[d]
Веб-сторінка kaunas.lt


Каунас у Вікісховищі?

Ка́унас (Ковно, лит. Kaunas) — місто в Литві. Порт на річці Німан. Великий промисловий центр і вузол залізничних і автомобільних шляхів на Вільнюс, Калінінград, Ригу та інші міста Балтики.

Проживає трохи більше 340 тисяч мешканців.

Місто оточене 12 старовинними фортецями, забудовами за часів Катерини II, які зв'язані між собою тунелями.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва міста ( лит. Kaunas) походить з  балтійської етимології, що означає «низька, драглисте, багниста» [місцевість]. До 1940 року мало назву Ковно.

Історія[ред. | ред. код]

З середини XV століття Ковно входив до Ганзейського союзу і відігравав важливу роль в економіці регіону Балтійського моря та Великого князівства Литовського. Наприкінці XV століття у місті була збудована перша школа, лікарня та аптека. 

У XVII-XVIII ст. завдяки постійним війнам Ковно опинилося в занепаді. В результаті Третього поділу Речі Посполитої в 1795 році місто було окуповане Російською імперією і в 1843 році увійшло до складу  Ковенської губернії. У 1812 році в ході вторгнення в Росію армія Наполеона через річку Німан була переправа і місто зазнало серйозної руйнації.

У 1920-1940 роках «тимчасова столиця» Литовської Республіки. У 1920 році в Каунасі був зібраний Установчий Сейм, що поклав початок законодавчій системі держави. За часів незалежності Каунас розрісся, збільшилася кількість жителів, були побудовані нові архітектурні пам'ятники в стилі функціоналізм, райони Каунаса Алексотас і Віліямполе були з'єднані з центром міста за допомогою мостів через річки Нямунас і Неріс. У 1924 році почали курсувати автобуси, а в 1928 році було побудовано водопровід . Велику роль у розвитку міста в той період часу зіграв його бургомістр Йонас Вілейшіс. Під час першої радянської окупації Каунас відігравав роль столиці ЛРСР. Після німецького вторгнення в 1940 році -- центр Генеральної округи Литви. 

31 липня 1944 Литва знову була окупована радянськими військами. Після відновлення радянської влади в Литві, в Каунасі і його околицях активізувався партизанські загони "лісових братів", які чинили опір проти окупантів да 1953 року. 

2 листопада 1956 року на День Всіх Загиблих у місті пройшли демонстрації литовської молоді, що носили антирадянський характер, які привели до сутичок з міліцією. В результаті були проведені арешти учасників, кілька людей було відраховано з навчальних закладів. 14 травня 1972 року 19-річний Ромас Каланта, в знак протесту проти радянської влади в Литві, вчинив самоспалення поруч з фонтаном біля музичного театру на алеї Лайсвес. Це викликало в місті масові заворушення, які, однак, були швидко придушені[3].

Сучасність[ред. | ред. код]

Наприкінці 1980-х років в Каунасі посилюється антикомуністичний рух. 10 червня 1988 було сформовано місцеве відділення організації «Саюдіс», а 9 жовтня цього ж року прапор Литви було піднято над вежею Військового музею Вітовта Великого. 16 лютого 1989 року, в річницю прийняття акта про незалежність Литви 1918 року, кардинал Вінцентас Сладкявічюс на проповіді в Каунаському кафедральному соборі вперше закликав до відокремлення від СРСР. Після закінчення служби у центрі міста відбулися урочистості, присвячені установці нового Монумента Волі на місці знесеного після війни радянською владою, в яких, за деякими даними, взяло участь близько 200 тис. Чоловік.

31 серпня 1993 року місто залишили останні російські військові Північно-Західної групи. У вересні цього ж року, під час свого візиту в Литву, Каунас відвідав Папа Римський Іоанн Павло II, зробивши службу і зустрівшись з молоддю на стадіоні ім. Дарюса і Гіренаса. У зустрічі взяло участь близько 30 тис. Чоловік.

18 серпня 2011 року в місті була відкрита «Жальгіріс-Арена», що стала найбільшою критою багатофункціональною ареною в Прибалтиці[4].

Населення[ред. | ред. код]

В 1989 населення становило 418 087 осіб, за даними загального перепису населення 2001 — 381 300, в 2004 — 368 917.

У таблиці наведено динаміку населення міста Каунаса протягом його історії. Як видно, найбільшим було збільшення населення в радянський період за рахунок міграції литовських селян у міста і деякого припливу мігрантів з сусідніх слов'янських республік Радянського Союзу.

Рік Населення
1796 8 500
1813 3 000
1825 5 000
1840 8 500
1860 23 300
1897 71 000
1923 92 000
1940 154 000
1959 214 000
1966 275 000
1989 418 087
2001 378 943
2004 366 652
2005 361 274

Етнічний склад[ред. | ред. код]

На відміну від Вільнюса і Клайпеди, Каунас — одне з найбільш моноетнічних міст Литви. Литовці становлять майже 93 % його населення, найбільшими етнічними меншинами є росіяни, українці та білоруси (близько 6 %). Більшість жителів середнього та старшого поколінь володіє російською мовою.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 2001 р.:

  1. Литовці 92,9 %
  2. Росіяни 4,4 %
  3. Українці 0,5 %
  4. Поляки 0,4 %
  5. Інші 1,8 %

Раніше в історії міста, до Другої світової війни і масової депортації поляків, найбільшими меншинами в місті були поляки і євреї, на яких у сумі доводилося до 4/5 населення дореволюційного Каунаса.

Етнічний склад населення Каунаса за переписом 1939 р.:

  1. Литовці 60 %
  2. Євреї 25 %
  3. Поляки 10 %
  4. Східні слов'яни 5 %

Етнічний склад населення Ковна за переписом 1919 р.:

  1. Поляки 42 %
  2. Євреї 31 %
  3. Литовці 16 %
  4. Росіяни 1,5 %
  5. Інші 1,0 %

(Частина сильно полонізованої литовської еліти, проте, продовжувала враховуватися як поляки в царській Росії).

Освіта[ред. | ред. код]

Діють вищі навчальні заклади: політехнічний і медичний університети та інститут фізичної культури, ветеринарна академія, академія музики і театру, 12 середніх спеціалізованих навчальних закладів.

Транспорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Конка у Каунасі

Культура[ред. | ред. код]

У місті діють чотири театри :

  • Державний музичний театр,
  • Державний академічний драматичний театр
  • ляльковий театр
  • Камерний театр молоді.

Колекція місцевої художньої галереї почала формуватися ще за часів Республіки Обох Народів (відомої ще як Річ Посполита). Частина творів у 19 столітті була конфіскована і вивезена в Росію царським урядом як покарання за підтримку містянами польських національно-визвольних повстань. В 20 столітті литовська закордонна діаспора доповнила зібрання передавши ряд полотен європейських майстрів, серед яких:

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Каунас — стародавнє місто, де є як пересічна, так і цікава забудова. Серед маловиразної архітектури є й значуща: залишки Каунаського замку, церква Вітацтва (закладена в 1400 р.), кафедральний собор Петра і Павла (15ст. добудований в 17 ст.), палац Масальських (поч.17 ст. ренесанс) і багато інших древніх цікавих споруд.

Український слід[ред. | ред. код]

У 2012 році в Каунасі відкрита пам’ятна дошка на честь полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Таблицю встановили на будинку Laisvės al. 34, в якому часто бував полковник, маючи литовське громадянство.

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Українці у місті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела й література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]