Кауфман Михайло Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кауфман Михайло Абрамович
Зображення
Ім'я при народженні Кауфман Мойсей Абелевич
Дата народження 4 вересня 1897(1897-09-04)
Місце народження Білосток
Дата смерті 11 березня 1980(1980-03-11) (82 роки)
Місце смерті Москва
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Професія режисер, оператор
Кар'єра 1922 — 1977
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

Бронзова медаль ВДНГ
IMDb ID 0442227
Кауфман Михайло Абрамович у Вікісховищі?

Кауфман Михайло Абрамович (4 вересня 1897 — 11 березня 1980) — російський кінорежисер, кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1935). Один з основоположників сучасного документального кіно.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 4 вересня 1897 р. Брат Кауфмана Д. А. (Вертова Дзиги) та американського кінооператора Бориса Кауфмана.

З 1922 р працював оператором, режисером Московської кінофабрики «Держкіно» - Центральної студії кінохроніки. Провідний оператор в групі «Кіноко», керованої Вертовим Дзигою.

З 1941 році — у науковому кіно. Працював на «Моснаучфільм» (пізніше «Центрнаучфільм»).

Помер 11 березня 1980 р.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1931 р)

Доробок[ред. | ред. код]

Зняв стрічки:

  • «Процес есерів» (1922);
  • «Аеросани» (1924);
  • «Радіо-художник» (1927);
  • «Пост Новоросійськ» (1927);
  • «День в яслах» (1927);
  • «Одинадцятий» (1928);
  • «Людина з кіноапаратом» (1929);
  • «Навесні» (1929);
  • «Небувалий похід» (1931);
  • «Ці не здадуть» 1931;
  • «СТЗ» (1932);
  • «Велика перемога» (1933);
  • «Микита Ізотов» (1933);
  • «Авіамарш» (1934);
  • «Щаслива юність» (1935);
  • «Квітуча Україна» (1936);
  • «Чотири віртуоза» 1937;
  • «Лебедєв-Кумач» (1937);
  • «Привіт хоробрим» (1938);
  • «Архітектор Мордвинов» (1938);
  • «Наша Москва» (1939);
  • «Так було - так буде» (1942);
  • «Сибір у дні війни» (1943);
  • «Тінь від Місяця» (1945);
  • «Земля в просторі» (1945);
  • «Історія однієї лінії» (1946);
  • «Незнаний Крим» (1947);
  • «У гірському Криму» (1947);
  • «Володимиро-Суздальська Русь» (1948);
  • «Радянська електропромисловість» (1950);
  • «Образотворче мистецтво Китаю» (1954);
  • «Розповідь про Гало» (1955);
  • «Радянська сільськогосподарська делегація в Англії» (1955);
  • «У Третьяковській галереї» (1956);
  • «Ігор Грабарь» (1957);
  • «В гостях у трьохгорців» (1957);
  • «Поема про життя народу» (1958);
  • «Суперники металу» (1959);
  • «Народний художник СРСР Йогансон»(1960);
  • «Художник Борис Пророків» (1960);
  • «Машини - садам» (1964);
  • «Планета загадок» (1964);
  • «Композитор Тихон Хрєнніков» (1966);
  • «Де краще відпочивати» (1968);
  • «Співає Іван Петров» (1968);
  • «Забуті полотна (Художник Василь Шебуєв)» (1969);
  • «Ефект потоку» (1971);
  • «Динамівці» (1972);
  • «Завжди в строю» (1973);
  • «Велике прання» (1976).

Література[ред. | ред. код]

  • Кинословник: В 2-хт. Т.2. М., 1970. — С.682;(рос.)
  • Кіно: Енциклопедичний словник. М., 1987. — С.175.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]