Перейти до вмісту

Кафедральна базиліка святого Стефана (Секешфегервар)

Координати: 47°11′26″ пн. ш. 18°24′37″ сх. д. / 47.19054° пн. ш. 18.41023° сх. д. / 47.19054; 18.41023
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кафедральна базиліка святого Стефана
47°11′26″ пн. ш. 18°24′37″ сх. д. / 47.19054° пн. ш. 18.41023° сх. д. / 47.19054; 18.41023
Тип спорудипарафіяльна церква
собор (1777) і мала базиліка (30 травня 1938)[1]
Розташування УгорщинаСекешфегервар
Початок будівництва1768
Стильбароко
Належністькатолицтво
ЄпархіяRoman Catholic Diocese of Székesfehérvárd
ЕпонімСтефан I Угорський
ПрисвяченняСтефан I Угорський
ПокровительСтефан I Угорський
Кафедральна базиліка святого Стефана (Секешфегервар). Карта розташування: Hungary
Кафедральна базиліка святого Стефана (Секешфегервар)
Кафедральна базиліка святого Стефана (Секешфегервар) (Hungary)
Мапа
CMNS: Кафедральна базиліка святого Стефана у Вікісховищі

Кафедральна базиліка святого короля Стефана[2] (угор. Szent István-székesegyház), також відома як Секешфегерварський собор[3][4] — римо-католицький собор у місті Секешвфгервар, Угорщина. Головний храм Секешфегерварської діоцезії. Заснований буллою «In universa gregis» папи Пія VI у 1777 році.

Храм побудований у стилі бароко в 1758—1768 роках. Базиліка стоїть поруч із руїнами середньовічної базиліки, в якій відбувалися коронації угорських монархів і в якій вони поховані. Хор та вівтар були створені австрійським архітектором Францом Антоном Гіллебрандтом. Фрески інтер'єру зображують сцени із життя короля Стефана I Святого, а вівтарний образ зображує самого короля, який стоїть на колінах перед Дівою Марією. Їх намалював Вінценц Фішер. Великі фрески на стелі належать роботі Йоганна Цимбали.

У базиліці є кафедра — спеціальне підвищене місце для оратора. Вона має монументальний бароковий вигляд із класицистичними ознаками.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GCatholic.org — 1997.
  2. Szent István király székesegyház Bazilika. GCatholic. Процитовано 4 червня 2023.
  3. Jefferson, John (13 серпня 2012). The Holy Wars of King Wladislas and Sultan Murad: The Ottoman-Christian Conflict from 1438-1444 (англ.). BRILL. ISBN 978-90-04-22925-9.
  4. Houts, Elisabeth Van (27 липня 2016). Memory and Gender in Medieval Europe, 900-1200 (англ.). Springer. ISBN 978-1-349-27515-1.