Собор Івана Хрестителя (Варшава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Собор Івана Хрестителя (Варшава)
Bazylika archikatedralna p.w. Męczeństwa św. Jana Chrzciciela w Warszawie
Фасад собору
52°14′56″ пн. ш. 21°00′49″ сх. д. / 52.24888888891677396° пн. ш. 21.01361111113877911° сх. д. / 52.24888888891677396; 21.01361111113877911Координати: 52°14′56″ пн. ш. 21°00′49″ сх. д. / 52.24888888891677396° пн. ш. 21.01361111113877911° сх. д. / 52.24888888891677396; 21.01361111113877911
Тип споруди базиліка
Розташування Польща ПольщаВаршава
Перша згадка рубіж XII і XIII століть
Початок будівництва бл. 1390
Зруйновано 1944
Відбудовано 1948—1956
Стиль надвіслянська готика
Належність Римо-католицька церква
Єпархія Варшавська архідієцезія
Стан об'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Адреса Святоянська вулиця (Варшава)d і вулиця Каноніяd
Оригінальна назва пол. Bazylika archikatedralna św. Jana
Вебсайт katedra.mkw.pl
Собор Івана Хрестителя (Варшава). Карта розташування: Польща
Собор Івана Хрестителя (Варшава)
Собор Івана Хрестителя (Варшава) (Польща)
Мапа
CMNS: Собор Івана Хрестителя у Вікісховищі

Архікафедральна базиліка мучеництва Івана Хрестителя у Варшаві (давніше колегіата святого Івана; пол. Bazylika archikatedralna p.w. Męczeństwa św. Jana Chrzciciela w Warszawie) — один з найстаріших соборів Варшави та одна з найважливіших її архітектурних пам'яток. Головний храм Варшавської архідієцезії Римо-католицької церкви в Польщі.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Головна нава

Дослідники висловлюють різні гіпотези щодо чіткої дати появи храму у Варшаві в ХІІІ столітті, коли в місті панували князі з мазовецької гілки П'ястів.[2] Перша документальна згадка про храм у Варшаві походить з 1339 року, коли тодішній парафіяльний костел Усікновення святого Івана Хрестителя став місцем проведення суду делегатами Папи Бенедикта ХІІ. За його вироком, тевтонці зобов'язувались повернути забрані від Польщі землі та заплатити відшкодування.

[3] 1390 року завдяки зусиллям князя Януша Мазовецького тут була збудована цегляна будівля.

За рішенням Папи Боніфація ІХ у 1398—1406 роках парафіяльний костел Усікновення святого Івана Хрестителя став колегіатою. 1406 року князь Януш I Старший (пол. Janusz I Starszy) переніс свою столицю з Черська до Варшави, а Черську колегіату — до парафіяльного костелу Усікновення святого Івана Хрестителя.[4] 4 жовтня 1705 року тут Львівський латинський архієпископ Константій Зелінський провів обряд коронації Станіслава Лещинського.[5]

1798 року з утворенням Варшавського єпископства храм отримав статус кафедрального.

Собор багато разів перебудовувався, в основному у XIX столітті, коли собор набув типових рис англійської готики. В 1944 році храм був майже повністю зруйнований німцями. Реконструйований у 1948—1956 роках, спираючись на початкові плани церкви від XIV століття. Післявоєнний фасад був побудований у стилі так званої надвіслянської готики і орієнтуючись на фасад Домініканського костелу святих апостолів Петра і Павла в Хелмно.

Місце коронації[ред. | ред. код]

У соборі були короновані Цецилія-Рената Австрійська (дружина Владислава IV Вази, 1637), Елеонора Габсбург (1670), Станіслав Лещинський і Катажина Опалінська (1705), Станіслав Август Понятовський (1764).

Усипальниця[ред. | ред. код]

Собор відомий як місце поховання видатних польських діячів, зокрема тут поховані король Станіслав Август Понятовський, князі мазовецькі Станіслав та Януш ІІІ, президенти Габріель Нарутович та Ігнацій Мосцицький, ряд варшавських архиєпископів, а також митці Ігнацій Ян Падеревський — прем'єр-міністрів Польщі, Генрик Сенкевич, Марчелло Бачареллі, мати короля Ґризельда Вишневецька.

Надгробки[ред. | ред. код]

Миколай Вольський разом з матір'ю поставили батьку Станіславові.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Реєстр пам'яток
  2. за іншими даними, Перша на цьому місці дерев'яна каплиця була збудована на рубежі XIII i XIV століть.[джерело?]
  3. 1339 року каплиця стала парафіяльною церквою міста, тут ховали мазовецьких князів.[джерело?]
  4. Sobol B. Janusz I Starszy (ok.1329—1429) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. X/…, zeszyt 16…. — S. 582. (пол.)
  5. Jarosław Godlewski. Siodło koronacyjne Stanisława Leszczyńskiego z 1704 roku [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  6. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — S. 589. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kraushar A. Dawna Warszawa w obrazach Zygmunta Vogla (1764—1826). Kościół Archikatedralny Ś-go Jana // Tygodnik Ilustrowany. — 10 stycznia 1914. — № 2 (2826). — S. 26. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]