Кафедральний собор Богоматері (Шартр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кафедральний собор Богоматері у Шартрі
Cathédrale Notre-Dame de Chartres
Notre Dame de Chartres.jpg

Шартрський собор з південного сходу
48°26′50″ пн. ш. 1°29′16″ сх. д. / 48.44722° пн. ш. 1.48778° сх. д. / 48.44722; 1.48778Координати: 48°26′50″ пн. ш. 1°29′16″ сх. д. / 48.44722° пн. ш. 1.48778° сх. д. / 48.44722; 1.48778
Тип споруди собор[1]
Розташування Франція Франція,Шартр
Початок будівництва 1194
Кінець будівництва 1220
Архітектурний стиль Готика
Належність Римо-Католицька Церква
Веб-сайт cathedrale-chartres.org
Кафедральний собор Богоматері (Шартр) is located in Франція
Кафедральний собор Богоматері (Шартр)
Кафедральний собор Богоматері (Шартр) (Франція)
CMNS: Кафедральний собор Богоматері на Вікісховищі

Кафедральний собор Богоматері в Шартрі (фр. Cathédrale Notre-Dame de Chartres; Шартрський собор) — католицький кафедральний собор, розміщений у місті Шартр префектури департаменту Ер і Луар, яскрава пам'ятка культової готичної архітектури. У 1979 році собор було внесено до списку об'єктів від Франції Світової спадщини ЮНЕСКО.

Західний фасад Шартрського собору

Собор розміщений на відстані 90 км на південний захід від столиці Франції міста Парижа.

Опис[ред.ред. код]

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №81
(англ.)рос.

Загальний вигляд[ред.ред. код]

Кафедральний собор Богоматері в Шартрі є тринавною спорудою з хрестоподібним плануванням з невеликим трансептом і деамбулаторієм. Східна частина храму має декілька напіввідкритих радіальних каплиць, три з яких помітно виступають за межі півкола деамбулаторія, а решта чотири мають меншу глибину.

На час зведення собору його склепіння було найвищим у Франції — цього вдалося досягнути за рахунок використання аркбутанів, що спираються на контрфорси. Додаткові аркбутани, що підтримують апсиду, з'явились у XIV столітті. Таким чином, собор був першим, у конструкції якого був використаний цей архітектурний елемент, що надало йому досі незнані обриси, дозволило збільшити розміри віконниць і висоту нави (36 метрів).

Особливістю зовнішнього вигляду собору є його дві відмінні одна від одної вежі. 105-метровий шпиль південної башти відноситься до 1140 року, його виконано у формі романської піраміди, північна ж вежа заввишки 113 метрів має основу, яка залишилася від романського собору, а її шпиль з'явився на початку XVI століття і є взірцем пізньої готики.

Собор міста Шартра має 9 порталів, три з яких збереглися від старого романського собору. Північний портал датується 1230 роком і містить скульптури персонажів Старого Заповіту. У південному порталі, створення якого припало на період між 1224 і 1250 роками, використано сюжети з Нового Заповіту з центральною композицією, присвяченою Страшному Судові. Західний портал Христа та Діви Марії, відомий під назвою Королівський, датується 1150 роком, й має дуже відоме зображення Христа у Славі, створене тоді ж (у XII столітті).

Входи до північного та південного трансептів оздоблені скульптурами XIII століття. Загалом зовнішній вигляд собору прикрашають близько 10 000 скульптурних зображень з каменю та скла [2].

На південному боці собору розміщений астрономічний годинник XVI століття. До того часу, як у 1793 році зламався механізм приладу, соборний годинник не лише показував час, але й день тижня, місяць, час сходу й заходу Сонця, фази Місяця.

Інтер'єр[ред.ред. код]

Інтер'єр Шартрського собору також відзначається вишуканістю й багатством.

Chartres - Cathédrale 16.JPG

Простора нава не має собі рівних у всій Франції, вона простяга́ється до чудової апсиди в східній частині собору. Між аркадами і горішніми рядами вікон центральної нави розміщений трифорій, масивні колони собору оточені чотирма могутніми пілястрами. Склепінчаста галерея деамбулаторію огинає хор і вівтарну частину, що відокремлені від решти простору різьбленим простінком. Ця стіна з'явилася на початку XVI століття і під час двох наступних поступово прикрашалася різьбленими фігурами, що зображають сцени життєвого шляху Христа і Богородиці.

Собор у Шартрі славиться кольоровими вітражами, загальна площа яких становить близько 2000 м²[2]. Шартрське зібрання середньовічних вітражів є унікальним: понад 150 вікон, найдавніші з них були створені ще в XII столітті. Крім великих вітражних роз на західному фасаді, південному та північному трансептах, найвідомішими є вітражне вікно 1150 року «Богородиця з прекрасного скла» і композиція «Дерево Єсеєве».

Вітражам Шартрського собору притаманна надзвичайна насиченість і чистота барв, таємниця виготовлення яких тепер вважається втраченою. Зображення на вітражах відзначаються великою тематичною широтою — сцени зі Старого і Нового Заповітів, сюжети з життя пророків, королів, лицарів, ремісників і навіть селян.

Підлога собору прикрашена давнім лабіринтом 1205 року. Він символізує шлях вірянина до Бога, і дотепер використовується прочанами для медитацій, звернення й спілкування з Всевишнім. Із цього лабіринту є лише один шлях. Його розмір практично збігається з розміром віконниці рози західного фасаду, а відстань від західного входу до лабіринту точно дорівнює висоті розміщення (від долівки) вікна.

З історії собору[ред.ред. код]

На місці сучасного Шартрського собору здавна стояли церкви. Від 876 року в місті зберігається Свята плащаниця Діви Марії. На місці першого кафедрального собору, що згорів у 1020 році, було зведено романський собор з величезною криптою. Він пережив пожежу 1134 року, що зруйнувала практично все місто, але сильно постраждав під час пожежі 10 червня 1194 року. Від цієї пожежі, що зайнялася від удару блискавки, вціліли лише башти разом із західним фасадом і крипта. Чудесний порятунок від вогню священної плащаниці був сприйнятий як знамення згори, й став підставою для будівництва нової, ще грандіознішої споруди.

Зведення нового собору почалось у тому ж 1194 році на пожертви, що стікалися до Шартру зі всієї Франції. Міські жителі добровільно доставляли каміння з довколишніх каменярень. При будівництві нової кафедри за основу було взято попередній проект, крім того в собор «вписали» рештки старої будівлі.

Основні роботи та будівництво головної нави, були завершені в 1220 році. Церемонія освячення собору відбулася 24 жовтня 1260 року за присутності короля Людовика IX і членів королівської родини.

Шартрський собор зберігся до наших днів практично неушкодженим. Він уникнув руйнувань та пограбувань, ніколи не реставрувався і не знав реконструкції. Нині собор, як і в попередні століття, є місцем паломництва християн. Крім того, Шартрський собор є головною туристичною принадою міста.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Base Mérimée Міністерство культури Франції.
  2. а б Розмари Бартон, Ричард Кэвендиш, Бригитте Ледерер. Атлас чудес света. Выдающиеся архитектурные сооружения и памятники всех времён и народов. Издательство БММ АО, 1995., стор. 28 (рос.) ISBN 5-88353-003-6

Джерела та посилання[ред.ред. код]