Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії
Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії у Тернополі.jpeg

вигляд на собор
Тип споруди православна церква[d]
Розташування Україна Україна,Тернопіль
Архітектор Анатолій Водоп`ян
Перша згадка 26 вересня 1994 р.
Початок будівництва 1995
Кінець будівництва 2006
Архітектурний стиль храмобудівництво Русі XII ст.
Належність Тернопільська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)
Адреса вул. Коновальця, 1, м.Тернопіль, 46020
Веб-сайт ternopil-sob.church.ua

Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії — єдиний православний храм, кафедральний собор Української православної церкви (Московського патріархату) у м. Тернополі. Біля собору розташоване Єпархіальне управління.

Історія[ред.ред. код]

У 1993 році рішенням місцевої адміністрації було виділено земельну ділянку під будівництво храму. За проектом архітектора А. І. Водоп'яна, висота п'ятибанного собору мала сягати 37 м, довжина — 24, ширина — 17.

26 вересня 1994 р. відбулося освячення місця та встановлення пам'ятного хреста, а 21 травня 1995 р. — закладено наріжний камінь нового храму. В основу церкви було закладено часточку мощей Володимира, митрополита Київського, та три камені: із гори Синай, Гробу Господнього в Єрусалимі та гори Афон. Безпосереднє будівництво собору відбулося після закінчення єпархіального будинку, 11 листопада 1996 р.

Будівництво тривало довгий час, але вірні Православної Церкви гідно чекали на його завершення та робили все від них залежне — молитвами і працею.

У 1998—1999 рр. був надбудований верхній храм, у 2000 р. над собором піднялися золоті бані. 30 вересня 2002 р. відбулося освячення нижнього храму на честь св. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Владика Сергій привіз з паломництва по свя­тих місцях часточку мощей цих святих мучениць.

Пожертви[ред.ред. код]

Коли, під час паломництва до Єрусалиму, митрополит Тернопільський і Крем'янецький Сергій (Генсицький) (тоді — єпископ) розповів про встановлення хреста на місці майбутнього храму насельницям Горненського монастаря, монахиня Віра здійснила першу пожертву на будівництво — саме тому, храм названо на честь свв. мчч. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.

Іноді, пожертви приходили нібито і несподівано, але у відповідь на палкі молитви та міцну віру. Одного разу, коли у день пам'яті прп. Сергія Радонезького у Свято-Троїцько-Сергієвій Лаврі владика Сергій читав акафіст, біля мощей цього подвижника, до нього підійшли двоє прочан — монах Сергій і послушник Сергій, — які також поділилися коштами на будівництво, розповівши, що вже збиралися вирушати з Лаври додому, проте їм спало на думку допомогти ще й братам-одновірцям з Тернопільської єпархії.

Мармуровий іконостас. Кафедральний собор Віри, Надії, Любові і матері їх Софії

Архітектура[ред.ред. код]

Храмовий комплекс із двоповерховим собором (відповідно із двома церквами) та єпархіальним будинком споруджений у 1995—2006 рр. у давньоруському стилі. Архітектура відноситься до стилю церкви дванадцятого століття Русі (від Галицько-Волинської землі (частиною якої є сучасна Тернопільщина) до Володимиро-Суздальської), за винятком куполів, які схожі на цибулини, що є характерним для храмів Москви.

Інтер'єр[ред.ред. код]

Інтер'єр верхнього храму прикрашають мармуровий іконостас та мозаїчні іконописні композиції.

Настоятель[ред.ред. код]

  • Протоієрей Стефан Балан
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Вінчання Віктора та Ірини у Кафедральному соборі Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Тернопіль // Відеостудія Профі— 2013. — 11 червня.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]