Собор Різдва Богородиці (Миколаїв)
| Кафедральний собор Різдва Богородиці | |
|---|---|
 Кафедральний собор Різдва Богородиці у Миколаєві | |
| 46°58′16″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 46.97111° пн. ш. 31.99056° сх. д.Координати: 46°58′16″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 46.97111° пн. ш. 31.99056° сх. д. | |
| Тип споруди | кафедральний собор[d] |
| Розташування |
 Україна, Миколаїв |
| Початок будівництва | 1800 |
| Відбудовано | 1828 |
| Стиль | класицизм |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Миколаївська єпархія УПЦ |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вулиця Лягіна, 10 |
| Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
  Собор Різдва Богородиці (Миколаїв) (Україна) | |
 | |
 Собор Різдва Богородиці у Вікісховищі | |
Собор Різдва Богородиці — кафедральний собор Миколаївської єпархиї УПЦ МП у місті Миколаєві.
Загальні дані[ред. | ред. код]
Адреса кафедрального собору Різдва Богородиці: вулиця Лягіна, 10, м. Миколаїв-54001 (Україна).
Собор збудовано з використанням класичної традиції.
Настоятель храму — протоієрей Василій Чорнобай.
З історії храму[ред. | ред. код]
Церкву Свято-Різдва Богородиці в Миколаєві було побудовано в 1800 році на пожертвування миколаївських купців. Будівничий її — протоієрей Карп Павловський. Розташований храм в історичній частині Миколаєва, на перехресті вулиці Різдвяної (нині вулиця Лягіна) і Купецької (нині Потьомкінська).
1828 року до неї прибудовано два бокові вівтарі, і храм було затверджено міським єпархіальним собором.
При соборі було засновано в 1874 р. церковно-парафіяльне піклування, почесним членом якого на початку 20 ст. був настоятель Кронштадтського собору протоієрей Іоанн Сергієв (нині — святий праведний Іоанн Кронштадтський).
1876 року на дзвіниці храму було встановлено величезний дзвін завважки понад 8 тонн.
Коли в 1922 р. відбувалося вилучення церковних цінностей у фонд допомоги голодуючим громада собору здала 172 кг срібла.
Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці, як і інші храми, на початку 20-х років почалися важкі часи. Вилучалися церковні цінності – золото, позолота, срібло. Тодішня влада не гребувала перетоплювати хрести та рами ікон, щоб зробити дорогоцінні метали, які потім перепродували чи віддавали на потреби держави. Влада навіть дзвін вагою 8 тонн зуміла зняти та забрати на свої потреби.[1]
31 січня 1930 р. влада познімала колоколи з собору, а у 1936 собор було закрито.
Після реконструкції тоді ж у ньому розміщувався гарнізонний будинок офіцерів, що врятувало храм від знищення.
1992 року храм було передано релігійній громаді УПЦ МП. Відтоді це діюча культова споруда і кафедральний собор Миколаївської єпархії УПЦ МП.
В 2001 році в соборі було проведено реконструкцію.
До 25 серпня 2012 року належав до Миколаївської та Вознесенської єпархії, пізніше — до Миколаївської єпархії.
З 30 жовтня по 2 листопада 2012 року в соборі перебувала Плащаниця від Гробу Божої Матері в Єрусалимі[2].
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Різдва Богородиці (Миколаїв) |
- Миколаїв, серпень 2007 року на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка [Архівовано 27 квітня 2009 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.)
- Храм на сторінці Миколаївської єпархії УПЦ МП [Архівовано 19 грудня 2010 у Wayback Machine.] на http://www.pravoslavye.org.ua/ [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Миколаївська Єпархія Української православної церкви (МП)(рос.)
- Свято-Різдва Богородиці собор(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Святині Миколаївської області: де “живе” Бог - imykolayivchanyn.com (укр.). 25 січня 2023. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Увага! 30 жовтня у Миколаїв прибуває Плащаниця Пресвятої Богородиці. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 травня 2013.