Кафедральний собор святого Йозефа (Гронінген)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кафедральний собор святого Йозефа в Гронінгені
Sint-Jozefkerk (Groningen)
Загальний вид собору св. Йозефа, Гронінген (липень 2006)
53°12′53″ пн. ш. 6°34′22″ сх. д. / 53.21472° пн. ш. 6.57278° сх. д. / 53.21472; 6.57278Координати: 53°12′53″ пн. ш. 6°34′22″ сх. д. / 53.21472° пн. ш. 6.57278° сх. д. / 53.21472; 6.57278
Тип споруди католицький соборd
Розташування Нідерланди НідерландиГронінген
Архітектор Пітер Кейперс
Початок будівництва 1886
Кінець будівництва 1886 рік
Стиль Неоготика
Належність Римо-Католицька Церква: Дієцезія Гронінген-Леуварден
Єпархія Дієцезія Гронінген-Леуварден
Стан Національна пам'ятка Нідерландівd[1]
Вебсайт stmartinusparochie.nl
Кафедральний собор святого Йозефа (Гронінген). Карта розташування: Нідерланди
Кафедральний собор святого Йозефа (Гронінген)
Кафедральний собор святого Йозефа (Гронінген) (Нідерланди)
Мапа
CMNS: Кафедральний собор святого Йозефа у Вікісховищі


Кафедральний собор святого Йозефа (нід. Sint-Jozefkerk) — католицький кафедральний (єпархія Гронінгена-Лейвардена) собор (катедра) в нідерландському місті Гронінгені, освячена на честь святого Йозефа (Йосипа); яскрава пам'ятка неоготичної архітектури у виконанні відомого архітектора Пітера Кейперса (1886).

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво церкви для католицької парафії святого Йозефа (Йосипа) в Гронінгені в робочому районі Остепорт здійснювалось за проектом відомого нідерландського архітектора Пітера Кейперса і було завершено в 1886 році.

Храм побудований в неоготичному стилі з дзвіницею заввишки 76 метрів.

Відтак 25 травня 1887 року відбулося урочисте освячення храму.

16 липня 1955 року була створена єпархія Гронінгена-Лейвардена і церква святого Йосипа отримала статус кафедрального собору цієї єпархії.

У 1974 році гронінгенський собор святого Йосипа був внесений до списку історико-архітектурних пам'яток Нідерландів.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dutch register of monuments

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]