Кафір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Кафі́р, кяфі́р (араб. كفّار‎), гяу́р (тур. gavur) — іновірець, невіруючий.

Кафірами в ісламі вважають всіх немусульман. У другій половині VII ст. хариджити закликали вважати кожного мусульманина, що не долучився до їхнього руху, кафіром, тобто невіруючим. Відсутність у ісламі ортодоксії стала причиною того, що представники будь-якої школи або течії могли оголошувати своїх опонентів кафірами.

Суніти кафірами вважають мусульман-лицемірів, мусульман що впали в невіру (див. куфр).

Мусульман, що порушили основні правила ісламу і не покаялись в цьому називають муртадами[1]

Цікавий факт[ред.ред. код]

У середовищі запорожців побутувало слово «капир», яким вони звали як іновірців-нехристиян, так і непутящих товаришів («А що, ви капирі чи запорожці?»). Походить воно, очевидно, від тур. kâfir[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. А. Али-заде. Исламский энциклопедический словарь. Муртад
  2. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.

Література[ред.ред. код]