Каховська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каховська ГЕС імені П. С. Непорожнього
Kakhovka HES.jpg
Водозливна гребля Каховської ГЕС
46°46′33″ пн. ш. 33°22′17″ сх. д. / 46.77610000002777468° пн. ш. 33.37150000002777261° сх. д. / 46.77610000002777468; 33.37150000002777261Координати: 46°46′33″ пн. ш. 33°22′17″ сх. д. / 46.77610000002777468° пн. ш. 33.37150000002777261° сх. д. / 46.77610000002777468; 33.37150000002777261
Країна Україна
Адмінодиниця Херсонська область
Стан діюча
Річка Дніпро
Каскад Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Початок будівництва 1950
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1955-1956
Основні характеристики
Установлена потужність 351  МВт
Середнє річне виробництво 1489  млн кВт·год
Тип ГЕС греблево-руслова
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Потужність гідроагрегатів 6 х 58,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, залізобетонна
Довжина греблі 3273, 447  м
Шлюз однокамерний
ЛЕП 154 кВ
Власник Укргідроенерго
ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 7910879
Каховська ГЕС. Карта розташування: Україна
Каховська ГЕС
Каховська ГЕС
Мапа
Каховська ГЕС у Вікісховищі?

Кахо́вська ГЕС імені П. С. Непорожнього є шостим і останнім ступенем нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро. Входить до складу ВАТ «Укргідроенерго». Утворює на Дніпрі найбільше за обсягом води Каховське водосховище.

Діяльність[ред. | ред. код]

План вузла Каховської ГЕС

Каховська ГЕС експлуатується з 1955 р., коли було введено в дію перший агрегат. Останній, шостий агрегат здано в експлуатацію в 1956 р.

До складу споруд Каховського гідровузла належать: будівля ГЕС, закритий розподільчий пристрій, водозлив та бетонна гребля з 28 водозливами, однокамерний судноплавний шлюз і ґрунтові греблі.

Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Каховської ГЕС — 3,8 км, пропускна спроможність  — 21400 м3/сек. ГЕС є підпругою Каховського водосховища. Біля ГЕС збудовано місто Нова Каховка.

На Каховський ГЕС установлено шість вертикальних гідроагрегатів із загальною встановленою потужністю 351 МВт.

Турбіни — поворотно-лопастевого типу, виробництва ВАТ «Турбоатом» (м. Харків, Україна).

Генератори — синхронного типу, напругою 13,8 кВ, виробництва НПО «Електроважмаш» (м. Харків, Україна).

Електрична мережа скомпонована по три блоки «генератор — трансформатор» на дві системи шин ЗРУ — 154 кВ.

Середньорічне виробництво електрики Каховської ГЕС становить 1489 млн кВт·год.

Персонал Каховської ГЕС на 16.10.2015 р. становив 241 особу.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво Каховського гідровузла почалося у вересні 1950 року відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 20 вересня 1950 року «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі, Південно-Українського каналу, Північно-Кримського каналу й зрошення земель південних районів України й північних районів Криму». Спорудження ГЕС було доручено колективу ордена Леніна керуванню «Дніпробуд», що в 1927—1932 роках зводив Дніпровську ГЕС.

Гэс - panoramio.jpg
Каховська ГЕС у дніпровському каскаді гідровузлів[1]

Об'єкт було віднесено до Великих будов комунізму. Для будівництва й обслуговування електростанції було створено місто Нова Каховка. На будівництві Каховського гідровузла працювало: 12 тисяч чоловік, 1100 автомашин, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паровозів і 7 земснарядів.

18 серпня 1954 року в Новій Каховці розпочався монтаж першої турбіни. У жовтні 1956 року було введено в експлуатацію останній, шостий гідроагрегат Каховської ГЕС. До цього часу повністю сформувалося Каховське водосховище.

У зв'язку з підйомом води було затоплено частину дніпровських плавнів, але частина плавнів збереглася нижче греблі ГЕС.

У 2006 році було закінчено реабілітацію Каховської ГЕС, під час якої було побудовано новий адміністративно-побутовий корпус і проведено реконструкцію автодорожнього полотна. Поставка устаткування й апаратури було проведено такими відомими фірмами, як: ALFA, ALSTOM, ABB, HAEFELY TRENCH. Фінансування проекту здійснювалося Світовим банком, урядами Швейцарії й Канади. На урочистому закінченні реконструкції був присутній третій президент України Віктор Ющенко.[2]

Вереснем 2014 року з огляду на можливість інвазії сил Російської федерації розпочаті роботи зі зміцнення обороноздатності Каховської гідроелектростанції.

Директори[ред. | ред. код]

Директори Каховської ГЕС (1954−2012)

Інше[ред. | ред. код]

У 2000 році Каховській ГЕС присвоєно ім'я Петра Степановича Непорожнього, який був головним інженером будівництва Каховської ГЕС.

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Світлини[ред. | ред. код]

Панорама ГЕС[ред. | ред. код]

Панорама Каховської гідроелектростанції та водосховища


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]