Каховське водосховище

водосховище
Каховське водосховище

Вид на водосховище
47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д.Координати: 47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область
Висота над р. м.	44 м
Довжина	230 км
Ширина	25 (макс.) км
Площа	2 155 км²
Об'єм	18,2 км³
Довжина берегової лінії	896 км
Найбільша глибина	36 м
Середня глибина	8,4 м
Басейн	басейн Дніпра
Вливаються	Дніпро, Кінська, Базавлук і Рогачик
Виливається	Дніпро
Гребля	Каховська ГЕС
Використаня	Судноплавство на Дніпрі, рекреація, іригація, водопостачання, Відпочинок, рибальство, Рибне господарство^[d] і рибальський спорт
Рік наповнення	1955

Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область)

Каховське водосховище у Вікісховищі

Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях України. Заповнено у 1955 – 1958 роках.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Каховське водосховище.

Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 1955–1958 роках.

Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м.^[1] Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувається «цвітіння води», яке охоплює до 80—95 % акваторії.

Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.

З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища проходять залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.

Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Фауна включає понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).

З історії створення водосховища[ред. | ред. код]

Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — усе кишіло рибою й звіром. Кілька років з настанням весни, перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.

Каховське водосховище у дніпровському каскаді^[2]

На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг. Також на дні водосховища перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння Кінської до Дніпра).

При створенні водоймища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йде від 1 до 3 метрів берегової лінії.

Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочується: у 1971 році було скинуто 80 км³, у 1981 році — 60 км³, у 1991 році — 42 км³, у 2001 році — понад 39 км³, а у 2018 році — 39,4 км³.^[1]

Протягом 2010-х років навесні на водосховищі тримається рівень в районі 15,5 — 16 м^[1].

Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка. Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).

Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.

Природоохоронні території[ред. | ред. код]

Об'єкти на берегах водоймища[ред. | ред. код]

Свято-Григорівський Бізюків монастир — на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
Кучугури острови у Каховському водосховищi Приморське.

Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла):

Хортицький замок — на острові Байда.
Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Каховське море. Штиль
Кам'янська Січ. Могила Кошового отамана Січі Костя Гордієнка
Плавуча дерев'яна козацька церква в Бериславі
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці
Каховське море. Вид із дамби над Базавлуком у напрямку Мар'янського. Автошлях Н23
Цвітіння вод. Супутниковий знімок, 2016

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Зa результaтaми прoведених 24 березня 2017 р. дocлiджень пoверхневих вoд, гiдрoхiмiчний cтaн вoди у Кaхoвcькoму вoдocхoвищi знaхoдиться нa зaдoвiльнoму рiвнi^[3].

Панорама водосховища[ред. | ред. код]

Панорама Каховського водосховища та гідроелектростанції

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Сергій Яновський (26 квітня 2019). Каховське море перетворюється на великий ставок. Голос України. Процитовано 26 квітня 2019.
↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.2
↑ Прoгнoз впливу будiвництвa тa експлуaтaцiї Кaхoвськoї ГЕС-2 нa вoднi екoсистеми Кaхoвськoгo вoдoсхoвищa тa пoниззя Днiпрa / Звiт прo НДР / Iнститут гiдрoбioлoгiї НAНУ. — Київ. — 2014.- 88с.

Джерела[ред. | ред. код]

Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів

Посилання[ред. | ред. код]

Екологія Гідрологія Географія України

[ГУ._Проблеми._04.19.-1] а ^б ^в Сергій Яновський (26 квітня 2019). Каховське море перетворюється на великий ставок. Голос України. Процитовано 26 квітня 2019.

[літ.1-2] Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.2

[3] Прoгнoз впливу будiвництвa тa експлуaтaцiї Кaхoвськoї ГЕС-2 нa вoднi екoсистеми Кaхoвськoгo вoдoсхoвищa тa пoниззя Днiпрa / Звiт прo НДР / Iнститут гiдрoбioлoгiї НAНУ. — Київ. — 2014.- 88с.

[1]

[2]

[3]