Каховське водосховище
| Каховське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д.Координати: 47°28′00″ пн. ш. 34°10′00″ сх. д. / 47.4666666666947776320739649° пн. ш. 34.1666666666947733688175504° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область | |||
| Висота над р. м. | 44 м м | |||
| Довжина | 230 км км | |||
| Ширина | 25 (макс.) км | |||
| Площа | 2 155 км² | |||
| Об'єм | 18,2 км³ | |||
| Довжина берегової лінії | 896 км км | |||
| Найбільша глибина | 36 м | |||
| Середня глибина | 8,4 м | |||
| Вливаються | Дніпро, Кінська, Базавлук і Рогачик | |||
| Виливається | Дніпро | |||
| Гребля | Каховська ГЕС | |||
| Використаня |
| |||
| Рік наповнення | 1955 | |||
 | ||||
  Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область) | ||||
| Каховське водосховище у Вікісховищі? | ||||
Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, в Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях України. Заповнено у 1955 – 1958 роках.
Зміст
Загальний опис[ред. | ред. код]
Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — біля міста Нової Каховки). Заповнено в 1955–1958 роках.
Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 (максимальна — 24 км). Площа 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувається 2—3 рази на рік. Мертвий рівень - 12,7 м.[1] Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24°C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувається «цвітіння води», яке охоплює до 80—95 % акваторії.
Використовується для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації.
З водоймища починаються Каховський канал, Північно-Кримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти в Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища проходять залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.
Є місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.
Флора і фауна[ред. | ред. код]
Фауна включає понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо).
З історії створення водосховища[ред. | ред. код]
Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — усе кишіло рибою й звіром. Під час пуску Каховської ГЕС звірі втікали хвилями. Кілька років з настанням весни, перелітні птахи кружляли над водою в пошуку родових гніздувань і, не знайшовши, часто просто гинули. Старожили Запоріжжя й тепер згадують, як по-варварськи, за кілька років, було знищено стільки тварин й просто гарних місць. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.
На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг. Також на дні водосховища перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння Кінської до Дніпра).
При створенні водоймища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йде від 1 до 3 метрів берегової лінії.
Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочується: у 1971 році було скинуто 80 км3, у 1981 році - 60 км3, у 1991 році - 42 км3, у 2001 році - понад 39 км3, а у 2018 році - 39,4 км3.[1]
Протягом 2010-х років навесні на водосховищі тримається рівень в районі 15,5 - 16 м[1].
Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка. Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).
Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.
Природоохоронні території[ред. | ред. код]
Об'єкти на берегах водоймища[ред. | ред. код]
- Свято-Григорівський Бізюків монастир — на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
- Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
- Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
- Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла):
- Хортицький замок — на острові Байда.
- Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
- Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
- Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
- Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
- Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
- Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Каховське море. Штиль
Кам'янська Січ. Могила Кошового отамана Січі Костя Гордієнка
Плавуча дерев'яна козацька церква в Бериславі
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці
Каховське море. Вид із дамби над Базавлуком у напрямку Мар'янського. Автошлях Н23
- Явище «цвітіння води» на прикладі Каховського водосховища.jpg
Цвітіння вод. Супутниковий знімок, 2016
Заходи безпеки[ред. | ред. код]
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
Зa результaтaми прoведених 24 березня 2017 р. дocлiджень пoверхневих вoд, гiдрoхiмiчний cтaн вoди у Кaхoвcькoму вoдocхoвищi знaхoдиться нa зaдoвiльнoму рiвнi[3].
Панорама водосховища[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Сергій Яновський (26 квітня 2019). Каховське море перетворюється на великий ставок. Голос України. Процитовано 26 квітня 2019.
- ↑ Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с.2
- ↑ Прoгнoз впливу будiвництвa тa експлуaтaцiї Кaхoвськoї ГЕС-2 нa вoднi екoсистеми Кaхoвськoгo вoдoсхoвищa тa пoниззя Днiпрa / Звiт прo НДР / Iнститут гiдрoбioлoгiї НAНУ. – Київ. – 2014.- 88с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
Посилання[ред. | ред. код]
- Що ГЕС дніпровські нам готують?
- УНІАН про основні проблеми Дніпра
- Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше
- ЧАЕС — нагадування чи спогади? — Кореспондент
|
| ||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
- З'явилися 1955
- Водосховища на Дніпрі
- Водосховища ГЕС України
- Водосховища Дніпропетровської області
- Водосховища Запорізької області
- Водосховища Херсонської області
- Географія Запорізької області
- Географія Дніпропетровської області
- Географія Херсонської області
- Географія Нікополя
- Географія Марганця
- Дніпрорудне
- Енергодар
- Кам'янка-Дніпровська
- Берислав
- Каховка
- Таврійськ
- Нова Каховка
- 1955 в Україні
- Географічні об'єкти, що входять у Смарагдову мережу
