Качалівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Качалівка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Краснокутський район
Рада/громада Качалівська сільська рада
Код КОАТУУ 6323581701
Облікова картка Качалівка 
Основні дані
Засноване 1849
Населення 1156
Площа 5,505 км²
Густота населення 209,99 осіб/км²
Поштовий індекс 62025
Телефонний код +380 5756
Географічні дані
Географічні координати 50°01′22″ пн. ш. 35°12′45″ сх. д. / 50.02278° пн. ш. 35.21250° сх. д. / 50.02278; 35.21250Координати: 50°01′22″ пн. ш. 35°12′45″ сх. д. / 50.02278° пн. ш. 35.21250° сх. д. / 50.02278; 35.21250
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Місцева влада
Адреса ради 62025, Харківська обл., Краснокутський р-н, с.Качалівка, вул.Леніна,5, тел. 9-75-24
Сільський голова Ніконова Лариса Миколаївна
Карта
Качалівка is located in Україна
Качалівка
Качалівка
Качалівка is located in Харківська область
Качалівка
Качалівка
Качалівка is located in Краснокутський район
Качалівка
Качалівка

Кача́лівка — село в Україні, у Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 1156 осіб. Орган місцевого самоврядування — Качалівська сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Качалівка знаходиться на відстані 3 км від річки Мерла (лівий берег). На протилежному березі річки розташоване місто Краснокутськ. На відстані до 2-х км розташовані села Павлюківка, Карайкозівка, Бузове і селище Оленівське, за 1 км на південь — колишнє село Замерлянське. Через село проходить автомобільна дорога Т 2106. До села примикає лісовий масив (сосна).

Назва[ред.ред. код]

Назву селу дав першопоселенець на прізвище Качало.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про Качалівку датується 1834 роком. Качалівку заснували вихідці з Краснокутська, нащадки козаків, що оселилися там у 1651 році. У 1878 р. у Качалівці відкрито Сільське Правління, як складову Краснокутської волості. Воно охоплювало території сучасних Качалівської і Китченківської сільрад. У 1885 р. відкрито 4-х класну Земську школу. У 1896 р. збудовано Святотроїцький храм, а у 1903 р. при ньому відкрито церковно-приходську школу. У 1902 р. при Качалівському Сільському Правлінні. відкрито громадську бібліотеку. На 1907 р. населення Качалівки досягло 1410 осіб. За часів Центральної Ради у 1917 р. організувалося товариство «Просвіта».

У 1919 р. Качалівка стала центром однойменної сільради. У 1921 р. відкрилися сільбуд та поштове відділення, а у 1923 р.— ветеринарна лікарня та поштово-телеграфна контора. На 1926 р. населення Качалівки досягло найбільшої чисельності за всі роки існування — 2313 осіб. У 1926 році збудовано сучасне приміщення школи. У 1930 році чотирикласна школа була реорганізована у семирічну. В кінці 20-тих рр. ХХ ст. почалася колективізація. Протягом 1930-32 рр. виникли колгоспи ім. Петровського, імені Леніна та ім. І Травня. У 1932-33 рр. Качалівка пережила Голодомор, померло понад 50 % жителів, змінився національний склад за рахунок росіян-переселенців. У 1937 р. відкрилася амбулаторія. У роки Другої Світової війни Качалівка понесла великі матеріальні та людські втрати. З фронтів не повернулося 390 чоловік з близько 600 мобілізованих, не рахуючи цивільних мешканців, які загинули при проходженнях лінії фронту у 1941-43 рр. Уродженець Качалівки Павло Семенович Китченко за хоробрість та героїзм проявлений при форсуванні Дніпра у 1943 р. нагороджений Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. У Качалівці є братська могила в якій поховано 2 Герої Радянського Союзу — старший сержант В. А. Сидоров і сержант М. А. Ніколаєв. Після війни в село повернулися Хлівняк О. Я. — учасник параду Перемоги у Москві, Самородова Л. І. — капітан медичної служби, лейтенанти Вишняк М. Н., Красний О. М., Місниченко І. К., сержанти Мороз І. О., Рижов М. Д., Стрижак І. О., Трубник Є. В., Матюшенко М. С., старшини Ковінька М. О., Слухай П. П., єфрейтори Горпинко Ф. С., Костенко Г. Є., фотокореспондент Аврята І. Я. 20 мешканців Качалівки нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр»

У 1950 році колгоспи ім. Леніна, ім. Першого Травня та «Колективіст Краснокутчини» об'єднали в колгосп ім. Першого Травня, а колгоспи ім. Ворошилова, ім. Тимошенка, VII З'їзд Рад об'єднали у колгосп «Нове Життя». В середині 50-тих років завершено радіофікацію села, а в середині 60-тих — електрифікацію. У 1970 році колгосп «Нове Життя» було приєднано до колгоспу Перше Травня, а у 1975 році він став складовою Мурафського цукрокомбінату.

У 1957 році Качалівська школа була реорганізована у восьмирічну. Відразу після війни її директором був Лукавенко С. А. З 1955 до 1976 року директором був Рижий І. Г., з 1976 до 1998 р. — Немикін В. М., 1998—2005 р Шендра Н. М., 2005—2010 рр. Помінчук О. Г., 2010—2013 рр. Рибак О. В. , з 2013 р. в. о. директора школи Плеханова Л. П. У 1970 році було закрито Карайкозівську та Шевченківську початкові школи, їх учнів перевели до Качалівської школи, де для них було збудовано інтернат з їдальнею. Школа пишається династіями вчителів: Муровайко І Г.—історик, Муровайко М. П.—математик, їх син Володимир—філолог, письменник, член Спілки журналістів України, директор харківського видавництва «Митець», автор книг «Осіння музика літа», «Превзойти Пеле», «Тільки ти», «Моя країна—Україна»; син Анатолій—біолог; Карасенко І. К.—математик та Карасенко М. Ф.—вчитель початкових класів; Китченко А. П. –географ, Китченко Н. А.—вчитель початкових класів; Рибак А. Ф. вч. початкових класів, Рибак Г. П.—географ; Немикін В. М.—хімік, Немикіна С. В.—біолог; Шендра Н. М.—математик, Шендра В. О.—вчитель фізкультури, Шендра В. В.—філолог. Більше 30 років директором школи та вчителем історії працював Рижий І. Г.; завуч Волошан Г. Ф. нагороджена медаллю «За трудову діяльність». У 1987 році Качалівська восьмирічна школа реорганізована в середню. На референдумі 1 грудня 1991 року населення Качалівки підтримало Акт проголошення незалежності України. У 1994 р. завершено газифікацію села. У 1997 році Качалівська школа була реорганізована у ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2000 р. після розпаювання землі було створено СТОВ «Качалівське».

Найкращі механізатори: Яковлєв І. В., Пилипенко М. Р., Костенко І. С. нагороджені орденом «Знак пошани»; Костенко Р. П., Філатова М. Г.—доярки, які нагороджені медаллю «За трудові відзнаки».

Сьогодення[ред.ред. код]

На території Качалівської сільради ведуть господарську діяльність СТОВ «Качалівське» (2944,4 га угідь), ВАТ «Агрофірма Глобівська» (239 га), Краснокутське лісництво (2132,4 га), Краснокутське НГП (100,8 га), а також фермерські господарства «Глорія», «Веселка», «Мовос», «Олві», «Скряга». У Качалівці функціонує загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія сімейного лікаря, 6 магазинів та кіосків, відділення зв'язку, сільська бібліотека, будинок культури; село повністю газифіковане, 30 % дворів отримують воду з водогону, 30 % вулиць мають тверде покриття.

Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.