Качалін Гаврило Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гаврило Качалін
Гаврило Качалін
Гаврило Качалін
Особисті дані
Повне ім'я Качалін Гаврило Дмитрович
Народження 4 (17) січня 1911(1911-01-17)
  Москва, Російська імперія
Смерть 23 травня 1995(1995-05-23) (84 роки)
  Москва, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Зріст 171 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1936–1942 СРСР «Динамо» (Москва) 36 (0 )
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1945–1948 СРСР «Трудові резерви» (Москва)
1949–1952 СРСР «Локомотив»
1955–1958 СРСР СРСР
1960–1962 СРСР СРСР
1963 СРСР «Пахтакор»
1964–1965 СРСР «Динамо» (Тбілісі)
1965 СРСР СРСР (мол.)
1966–1968 СРСР СРСР (олімп.)
1968–1970 СРСР СРСР
1971–1972 СРСР «Динамо» (Тбілісі)
1973–1974 СРСР «Динамо» (Москва)
1975 СРСР «Пахтакор»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР
Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора — 1957 Орден Дружби народів  — 1981

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гаврило Дмитрович Качалін (4 (17) січня 1911(19110117), Москва23 травня 1995, Москва) — радянський футболіст і футбольний тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Виступав за московське «Динамо» (19361942).

У чемпіонатах СРСР провів 36 матчів.

Чемпіон СРСР 1937 та 1940 років. Володар Кубка СРСР 1937 року.

Головний тренер СРСР (1955—1958, 1960—1962, 1968—1970). Під керівництвом Качаліна збірна СРСР виграла Олімпійські ігри 1956 року та Кубок Європи 1960. Очолював збірну на чемпіонатах світу 1958, 1962 та 1970 років. Під його керівництвом радянська команда провела 74 матчі. Це другий показник після Валерія Лобановського (77).[1]

На клубному рівні найбільших успіхів досяг з тбіліським «Динамо», яке очолював двічі. 1964 року команда вперше в своїй історії стала чемпіоном, а в сезонах 1971 і 1972 років — бронзовим призером.[2][3]

У червні 1945 року, як головний арбітр, відсудив один матч першої групи між московськими командами «Спартак» та «Крила Рад» 2–1.

Поховано на Востряковському кладовищі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

24 травня 2012 року, на фасаді будинку № 50 на Фрунзенській набережній в Москві, де Гаврило Качалін проживав у 1957—1995 роках, була встановлена меморіальна дошка.[4]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика виступів у чемпіонатах СРСР:

Сезон Команда Ліга І Г
1936(о) «Динамо» М Д-1 2 0
1937 «Динамо» М Д-1 11 0
1938 «Динамо» М Д-1 5 0
1939 «Динамо» М Д-1 9 0
1940 «Динамо» М Д-1 9 0
Усього в Д-1 36 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тренери на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Динамо» (Тбілісі) — 1964. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016. 
  3. «Динамо» (Тбілісі) — 1971. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 4 березня 2016. 
  4. Открыта мемориальная доска Гавриила Качалина. Официальный сайт ФК "Динамо" (Москва). 25.05.2012. Архів оригіналу за 24.06.2012. Процитовано 30 травня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]