Качан Остап Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остап Качан
УПА погон 09 - Сотник.svg Сотник
Ostap Kachan.jpg
Загальна інформація
Народження 1910(1910)
с. Теслугів, нині Радивилівський район, Рівненська область
Смерть 18 грудня 1944(1944-12-18)
с. Залісся, Здолбунівський район Рівненська область
° Вогнепальне поранення
Національність українець
Псевдо «Саблюк», «Шаркан», «Косар», «Остап»
Військова служба
Роки служби 1943 —1944
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування УПА «Південь»
Командування
В.о надрайонного провідника ОУН Кременеччини
1942 — 1943

Сотенний ВО-2 «Богун»
початок 1943 — літо 1943

Командир куреня ВО «Умань»
літо 1943 — пом. 18 грудня 1944
Нагороди та відзнаки

Золотий Хрест Бойової Заслуги 2 класу

Остап Григорович Качан, (псевдо: «Саблюк», «Шаркан», «Косар», «Остап»; нар. 1910, с. Теслугів Радивилівський район Рівненська область — пом. 18 грудня 1944, с. Залісся, Здолбунівський район Рівненська область) — український військовик, поручник УПА (від 24 квітня 1944), сотник УПА (посмертно від 12 жовтня 1952)[1], сотенний ВО-2 «Богун»[2], командир куреня УПА «Південь». Член ОУНР. Лицар «Золотого Хреста Бойової Заслуги» 2-го класу (посмертно)[3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Остап Качан в с. Теслугів Червоноармійського району (нині Радивилівський район) Рівненської області. Член ОУН. Перебував на еміграції, з якої повернувся у 1940 році. Виконував обов'язки надрайонного провідника ОУН Кременеччини.

3 березня 1943 року вступає в УПА, командує сотнею ВО-2 «Богун». Восени 1943 року переходить під команду командира Омеляна Грабця «Батька». З літа 1943 року діє на території Вінницької та Хмельницької областей. Командир куреня і заступник командира ВО «Умань» УПА «Південь» на ОСУЗ. У 1944 стає командиром Воєнної Округи групи УПА «Південь».

Здійснив зі своєю рейдуючою групою, на початку 1944 року, один з найдовших піших рейдів, з використанням кінного транспорту, територіями Вінницької, Кам'янець-Подільської (Хмельницька), Тернопільської, Станіславівської(Івано-Франківська) та Львівської областей[1].

У січні-лютому 1944 року курінь Саблюка, у складі двох сотень, дислокувався на території Підгаєцького повіту. Курінь проходив рейдом Бережанську округу. Курінь провів декілька успішних військових операцій проти німецького війська у терені: у Бокові (01.02) у лісах біля фільварку Діброва (21.02), у Слов'ятині (22.02) та ін[5].

Під час останнього бою з НКВС на хуторі біля с. Залісся був тричі поранений, застрелився[6].

Посмертно нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги 2-го класу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дмитро Вєдєнєєв, Володимир Лозицький. «Українські націоналістичні організації в роки Другої світової війни»: Документи: У 2 т. Український історичний журнал. — 2012. — № 6. — С. 215—221.
  • Олександр Денищук. «Боротьба УПА проти німецьких окупантів». ППДМ. Рівне. 2008. ISBN 978-966-8424-84-7
  • Содоль Петро. «Українська Повстанча Армія, 1943-49». Довідник. — Нью-Йорк, 1994. — С. 65.
  • Олександр Пагіря. «Між війною та миром: Відносини між ОУН і УПА та збройними силами Угорщини (1939—1945)». Літопис УПА. Т. 12
  • Діяльність ОУН та УПА на території Центрально-Східної та Південної Літопис УПА. Нова серія, том 18

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]