Каштанник андійський
| Каштанник андійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Андійський каштанник (заповідник Янакоча, Еквадор)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnycerthia unirufa (Lafresnaye, 1840)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Limnornis unirufus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кашта́нник андійський[3] (Cinnycerthia unirufa) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Андах.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 16,5 см. вага 21-29 г. Забарвлення переважно рудувато-коричневе, на крилах і хвості малопомітні чорні смуги. Очі карі, дзьоб і лапи чорні. Представники підвиду C. u. unirufa мають дещо блідіше забарвлення[4].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[5]
- C. u. unirufa (Lafresnaye, 1840) — Східний хребет Анд в Колумбії і на і південному заході Вегнесуели (Тачира);
- C. u. chakei Aveledo & Ginés, 1952[6] — гори Сьєрра-де-Періха на північному сході Колумбії;
- C. u. unibrunnea (Lafresnaye, 1853)[7] — Центральний хребет Анд в Колумбії, Еквадорі та на крайній півночі Перу.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Андійські каштанники мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Венесуелі. Вони живуть в густому чагарниковому і бамбуковому підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються зграйками, на висоті від 2200 до 3800 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці. В горах Сьєрра-де-Періха сезон розмноження триває з червня по серпень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться з моху, листя і гілочок, розміщується на дереві.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnycerthia unirufa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 липня 2022
- ↑ Frédéric de Lafresnaye: Oiseaux nouveaux de Santa-Fé de Bogota. In: Revue zoologique par la Société cuviérienne. 3, S. 101–106 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Robert S. Ridgely; Guy Tudor (1 червня 2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 328. ISBN 978-0-292-71748-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 липня 2022.
- ↑ Ramón Aveledo Hostos, Pablo Mandazen Soto (Bruder Ginés): Cuatro aves nuevas y dos extensiones de distribución para Venezuela, de Perijá. In: Novedades científicas: contribuciones ocasionales del Museo de Historia Natural la Salle. 1, S. 1–15.
- ↑ Frédéric de Lafresnaye: Quelques nouvelles espèces d'Oiseaux. In: Revue et magasin de zoologie pure et appliquée. 5, S. 56–62 (biodiversitylibrary.org).
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |