Каєтан Гриневецький
| Каєтан Гриневецький пол. Kajetan Hryniewiecki | ||
 | ||
 | ||
| Герб Наленч | ||
| ||
|---|---|---|
| 1768 — 1782 | ||
| Попередник: | Микола Стадницький | |
| Наступник: | Антоній Богуш | |
| Народження: | 1710 | |
| Смерть: | 1796 | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Рід: | Q63531362? | |
| Нагороди: |   | |
Каєтан Гриневецький (пол. Kajetan Hryniewiecki; нар. бл. 1710 — пом. 27 квітня 1796) — державний діяч Речі Посполитої, консуляр Постійної ради (1775)[1], підчаший летичівський і підстароста кам'янецький (з 1764), мечник червоногродський (з 1744), хорунжий червоногродський (з 1765), каштелян кам'янецький (з 1768), останній воєвода люблінський (1782—1795), голова люблінської комісії міського порядку (1782)[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Представник литовського дворянського роду Гриневецьких герба «Пшегоня».
Член конфедерації Чарторийських у 1764 році. Того ж року його було обрано послом (депутатом) на конвокаційний сейм від Підпольського воєводства. Того ж 1764 року Каєтан Гриневецький був обраний послом від Подільського воєводства на елекційний сейм, де він підтримав кандидатуру Станіслава Августа Понятовського на польський престол.
На Розділовому Сеймі 1773—1775 років король Станіслав-Август Понятовський призначив його членом Постійної ради. У 1776 році він став членом конфедерації Анджея Мокроновського. У 1790 році Каєтан Гриневецький був членом військово-цивільної комісії для Любельської землі та Ужендувського повіту Люблінського воєводства. Він був членом конфедерації Чотирирічного сейму.
Каєтан Гриневецький фігурував у списку депутатів і сенаторів російського посланника Якова Булгакова в 1792 році, на яких російська влада могла розраховувати при реконфедерації та скасування конституції 3 травня 1791 року. Був призначений консуляром генеральної коронної конфедерації у складі Тарговицької конфедерації. Від імені Тарговицької конфедерації в 1793 році Каєтан Гриневецький був обраний членом комісії з питань коронної скарбниці.
Кавалер Ордена Святого Станіслава (1772) і Ордена Білого орла (1780).
З 1765 року власник Маркушува, який він придбав у Собецьких. Але через три роки після його смерті його син продав маєток Тарновському.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Volumina Legum, t. VIII, Petersburg 1860, s. 86.
- ↑ Kamil Jakimowicz, Okoliczności powołania, kompetencje i skład osobowy lubelskiej Komisji Dobrego Porządku, w: Rocznik Lubelski 2015, s. 64.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- * M.J. Minakowski, Ci wielcy Polacy to nasza rodzina, wyd. 3, Dr Minakowski Publikacje Elektroniczne, Kraków 2008, ISBN 83-918058-5-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Kajetan Hryniewiecki z Hryniewic h. Przeginia [Архівовано 9 Жовтня 2021 у Wayback Machine.]
|
