Каєтан Шептицький
| Каєтан Шептицький | |
|---|---|
| Народився | 1740 |
| Помер |
2 листопада 1792[1] Якубовіце-Муроване, Ґміна Вулька, Люблінський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща[2] |
| Поховання | Люблін |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Посада | castellan of Lublind |
| Рід | Шептицькі |
| Батько | Franciszek Szeptyckid |
Каєтан Шептицький власного гербу (пол. Kajetan Szeptycki; бл. 1740 — 2 листопада 1792, с. Якубовичі Муровані поблизу м. Люблін[3]) — руський шляхтич, урядник Королівства Польського. Представник спольщеного українського роду Шептицьких.
Життєпис[ред. | ред. код]
Батько — Франциск Шептицький, хорунжий летичівський (1734[4], матір — дружина батька, стольниківна гостинська Барбара Кросновська гербу Юноша, донька Александера.
Каєтан мав посаду люблінського каштеляна до 1791 року, коли подав у відставку. Не брав участі в Чотирирічному Сеймі, не підтримував Тарговицьку конфедерацію. У 1772 році подарував для Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта») дві срібні позолочені корони,[5] і позолочені та посріблені дерев'яні шати, які виготовили на його кошти.[6]
Його дружиною (зокрема, згадана у 1774 році) була Еуфемія Братошевська гербу Сулима, донька гостинського войського Яна і його дружини Маріанни Гурецької[7].
Був похований у крипті церкви (тепер костел святого Миколая на Чвартку, Люблін), про що свідчить збережена епітафія в храмі.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/kajetan-szeptycki-h-wlasnego
- ↑ Sejm-Wielki.pl — 2002.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 Жовтня 2016. Процитовано 3 Жовтня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 321. (пол.)
- ↑ Жидачівська чудотворна ікона Богородиці. Архів оригіналу за 5 Жовтня 2016. Процитовано 3 Жовтня 2016.
- ↑ Жидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта»). Архів оригіналу за 26 Вересня 2016. Процитовано 3 Жовтня 2016.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 114. (пол.)
- ↑ Tajemnicze krypty pod kościołem na Czwartku. [Архівовано 5 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Minakowski M. J. Elita lubelska [Архівовано 12 Березня 2016 у Wayback Machine.]. — Kraków : Dr Minakowski, 2012. — S. 8. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 1 Жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 280. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Kajetan Szeptycki h. wł. (ID: 2.273.22) [Архівовано 30 Квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |