Каїрський Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Миколайович Каїрський
Народився 14 серпня 1921(1921-08-14)
с.Червоногригорівка, УРСР
Помер 7 березня 1997(1997-03-07) (75 років)
Марганець, Україна
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Національність українець
Військове звання старшина
Нагороди
Орден Слави I ступеня Орден Слави II ступеня Орден Слави III ступеня
Орден Жовтневої Революції Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»


Микола Миколайович Каїрський (нар. 14 серпня 1921(19210814) — 7 березня 1997) — повний кавалер ордена Слави, учасник Німецько-радянської війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1921 року в селі Червоногригорівка (зараз Нікопольського району Дніпропетровської області України). Українець. У 1936 році закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював помічником майстра на хлібозаводі в місті Марганець Дніпропетровської області.

У серпні 1941 року призваний до лав РСЧА і направлений на фронт в винищувально-протитанковий дивізіон. У 1941—1942 роках воював на різних фронтах.

5 грудня 1943 сержант роти протитанкових рушниць 350-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту, старший сержант М. М. Каїрський під час бою в районі хутора Кирилівка на околиці міста Черкаси виявив себе дисциплінованим, мужнім і сміливим воїном. Незважаючи на важку обстановку, коли противник кинув в атаку великі сили піхоти і танків і обробляючи передній край сильною артилерійсько-мінометною підготовкою, М. М. Каїрський допомагав своїм товаришам, забезпечував їх боєприпасами і надавав допомогу пораненим на полі бою. З особистої зброї знищив 16 солдатів ворога.

Наказом командира 294-ї стрілецької дивізії від 16 грудня 1943 старший сержант Каїрський Микола Миколайович нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

Бої тривали. Довелося М. М. Каїрському добивати оточених супротивників під Корсунь-Шевченківським. 14 лютого 1944 року дивізіон увірвався в місто і в вуличному бою знищив кілька вогневих точок. М. М. Каїрський разом з молодими воїнами штурмував цегляні будівлі, де облаштувалися противники.

10 березня 1944 старший сержант М. М. Каїрський брав участь у визволенні міста Умань. У цих боях знову позначився набутий досвід.

З червня 1944 року дивізіон в боях наближався до румунського кордону. У період з 30 червня по 4 липня 1944 року заступник командира відділення протитанкових рушниць М. М. Каїрський при відбитті контратак противника в 12 кілометрах на північ від міста Ясси в Румунії показував зразки мужності, безстрашності і героїзму. Противник протягом шести днів 18 раз намагався контратакувати позиції бійців Червоної Армії. М. М. Каїрський при відбитті контратак особисто знищив 12 солдатів противника і гранатою придушив кулемет.

Наказом командувача 52-ю армією від 7 липня 1944 старший сержант Каїрський Микола Миколайович нагороджений орденом Слави 2-го ступеня

На кінець 1944 року Радянські війська звільнили Румунію. Під Яссами М. М. Каїрського переводять в радисти для усунення некомлекту серед зв'язківців в артилерійському полку.

12 січня 1945 старший радіотелеграфіст 849-го артилерійського полку 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 1-го Українського фронту старший сержант М. М. Каїрський при прориві оборони противника на Сандомирському плацдармі в бою поблизу населеного пункту Нови-Селець в 40 кілометрах на південний схід від міста Кельне в Польщі був поранений, але поле бою не покинув, продовжуючи працювати на своєму посту. У цьому бою, замінюючи телефоніста, Каїрський під жорстоким обстрілом противника усунув 12 пошкоджень телефонної лінії зв'язку між спостережним пунктом і вогневої позицією батареї. Швидким виправленням ушкоджень він забезпечив надійне управління артилерійським вогнем, своєчасне ведення вогню і виконання бойового завдання по придушенню перешкоджають просуванню піхоти вогневих точок противника. Перебуваючи в бойових порядках піхоти, брав участь в атаці і, увірвавшись в траншеї супротивників, з особистої зброї вбив 10 німецьких солдатів і одного офіцера.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 старший сержант Каїрський Микола Миколайович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня. Став Повним Кавалером ордена Слави.

У квітні 1945 року він багато разів був на бойових завданнях щодо усунення пошкоджень на лінії. Зустрічався з гітлерівцями, які намагалися вирізати ділянки зв'язку. Вступаючи з ними в бій, виходив переможцем. Вінцем бойової роботи була нагорода — медаль «За відвагу».

У травні 1946 року старшина М. М. Каїрський демобілізувався. Жив в місті Марганець. Працював машиністом екскаватора в Басанському кар'єрі на Марганецькому гірничо-збагачувальному комбінаті. У повоєнний час був також нагороджений орденом Жовтневої Революції, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, знаком «Шахтарська слава» 3-х ступенів . Почесний громадянин міста Марганець (1967).

Могила Каїрського М. М.

Помер 7 березня 1997 року. Похований в місті Марганець Дніпропетровської області на Миколаївському цвинтарі.

Література[ред. | ред. код]

  • Рощин И. И. Кавалеры ордена Славы трех степеней /И. И. Рощин. — Москва: Знание, 1983. — С. 47-49 (рос.)
  • Дубров Б. І. Солдатська слава / Борис Іванович Дубров. — 3-е вид, доп. і випр. — Київ: Молодь, 1987. — С. 278[1].
  • Кавалеры ордена Славы трёх степеней: краткий биографический словарь / пред. ред. кол. Д. С. Сухоруков. — М.: Воениздат, 2000. — 703 с. — ISBN 5-203-01883-9.[2](рос.)

Посилання[ред. | ред. код]