Кваси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кваси
вид на село Кваси, Закарпатська область, Україна
вид на село Кваси, Закарпатська область, Україна
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Рахівський район
Рада/громада Квасівська сільська рада
Код КОАТУУ 2123683001
Облікова картка Кваси 
Основні дані
Засноване В 1947 році
Перша згадка Перша письмова згадка про село Кваси датується 1684 роком.
Населення 1794
Територія 6,470 км²
Густота населення 0,280 осіб/км²
Поштовий індекс 90640
Телефонний код +380 3132
Катойконіми квасівчани, квасівчанка, квасівчанин
Географічні дані
Географічні координати 48°09′19″ пн. ш. 24°16′50″ сх. д. / 48.15528° пн. ш. 24.28056° сх. д. / 48.15528; 24.28056Координати: 48°09′19″ пн. ш. 24°16′50″ сх. д. / 48.15528° пн. ш. 24.28056° сх. д. / 48.15528; 24.28056
Середня висота
над рівнем моря
560 м
Водойми р. Чорна Тиса
Відстань до
обласного центру
220 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Кваси, Львівської залізниці
Відстань до
залізничної станції
0,5 км
Місцева влада
Адреса ради 90640, Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Кваси, 158
Сільський голова Діміч Василь Юрійович
Карта
Кваси. Карта розташування: Україна
Кваси
Кваси
Кваси. Карта розташування: Закарпатська область
Кваси
Кваси

Кваси у Вікісховищі?

Кваси́ — село в Україні, в Закарпатської області, Рахівського району. Розташоване по обидві сторони річки Чорна Тиса на відстані 14 км від районного центру Рахова і за 26 км від Географічного центру Європи.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з історичними довідками та джерелами появу с. Квасів датують 1684 р. У XVIII ст. село належало до Королівської комори, було руським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. Назва села походить від слова «квасна (кисла) вода», так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу «Арзні» і «Єсентуки». Першу водолікарню та купелі «Буркут», (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) на базі мінеральних джерел, було збудовано за часів панування Австро-Угорської монархії у середині XIX ст. У роки іноземного панування до 1944 року село мало назви Боркут, Тисаборкут. Село Кваси називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одиного з невід'ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді. Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства. За народними переказами, перша церква в селі була вільхова, не штукатурена, а мазана глиною. У документах Мукачівської греко-католицької єпархії згадується церква в селі Кваси (Боркут), закладена 1762 р.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване в міжгірській долині річки Чорна Тиса, оточене з півночі Полонинсько-Чорногорським пасмом гір (з вершинами Побори — 1076 м, Близниця — 1880 м, Менчул — 1120 м), з півдня — Мармароським кристалічним масивом. У цьому районі розташовані Чорногори (у складі яких — найвища вершина Українських Карпат г. Говерла — 2061 м, та решта 5 двотисячників, з яких до Квасів найближче розташована г. Петрос, 2020 м). Клімат помірно континентальний, середньорічна температура повітря коливається від +7 °C до +9 °C, найтепліший місяць (липень) з середньою температурою +17 °C, найхолодніший (січень) з середньою температурою −5 °C. Опадів випадає за рік від 850 до 1050 мм. Відносна вологість повітря перебуває в межах 65-88%. Рельєф гірський. Гори лісисті, займають 6082 га площі. Вище лісистих гір простягаються альпійські луки, які називаються полонинами. Ліс змішаний: бук, ясен, ялина, ліщина, черемха, явір, тополя, береза та ін. Також у лісах зустрічається багато грибів та ягід таких як чорниця, суниця, ожина, калина, горобина, брусниця, шипшина та багато ін. Згідно з Українською загальною енциклопедією (1939) у Квасах є золото.

Через село тече річка Красиленка.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село перетинає автомобільний шлях Н09 та залізниця Львів-Рахів. На залізничній станції с.Кваси зупиняються потяги Львів-Рахів та Київ-Рахів. Також у селі розташований санаторій "Гірська Тиса" який був збудований у 1958 році.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Між селом і верхів'ями річки Чорна Тиса (на захід від села Чорна Тиса) знаходиться іхтіологічний заказник місцевого значення Біла та Чорна Тиса.

Люди[ред. | ред. код]

  • Маруся Тисянська (Марія Кабалюк-Тисянська, народилася у Квасах в жовтні 1911 року — померла 8 серпня 2000) — поетеса, педагог.
  • Капчук Віктор — славнозвісний циганський барон, змієлов. Із 2006 року очолив циганський табір, був кандидатом на голову місцевої сільської ради, автор монографії ''Від змієлова-до сільського голови''. Згодом через проблеми із законом, емігрував до Європи.

Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]

Менчул Квасівський (пам'ятка природи)

Пам'ятка природи[ред. | ред. код]

Мінеральні джерела[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prager Presse, число 47 від 22 листопада 1925 р.

Джерела[ред. | ред. код]

Ковбаснюк Г.В. (2007 р.). Кваси мої рідні. Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство "ІВА". ISBN 978-966-7231-91-0.