Кваси
| село Кваси | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Рахівський район |
| Рада/громада | Квасівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2123683001 |
| Облікова картка | Кваси |
| Основні дані | |
| Засноване | В 1947 році |
| Перша згадка | Перша письмова згадка про село Кваси датується 1684 роком. |
| Населення | 1794 |
| Територія | 6,470 км² |
| Густота населення | 0,280 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90640 |
| Телефонний код | +380 3132 |
| Катойконіми | квасівчани, квасівчанка, квасівчанин |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°09′19″ пн. ш. 24°16′50″ сх. д. / 48.15528° пн. ш. 24.28056° сх. д.Координати: 48°09′19″ пн. ш. 24°16′50″ сх. д. / 48.15528° пн. ш. 24.28056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
560 м |
| Водойми | р. Чорна Тиса |
| Відстань до обласного центру |
220 км |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Кваси, Львівської залізниці |
| Відстань до залізничної станції |
0,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90640, Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Кваси, 158 |
| Сільський голова | Діміч Василь Юрійович |
| Карта | |
  Кваси | |
 Кваси | |
|
| |
| Дільниця Коломия — Рахів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кваси́ — село в Україні, в Закарпатської області, Рахівського району. Розташоване по обидві сторони річки Чорна Тиса на відстані 14 км від районного центру Рахова і за 26 км від Географічного центру Європи.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Згідно з історичними довідками та джерелами появу с. Квасів датують 1684 р. У XVIII ст. село належало до Королівської комори, було руським поселенням, населення якого здебільшого займалося лісорозробками. Назва села походить від слова «квасна (кисла) вода», так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела, вода з яких належить до типу «Арзні» і «Єсентуки». Першу водолікарню та купелі «Буркут», (інша назва мінеральної води гуцульською говіркою) на базі мінеральних джерел, було збудовано за часів панування Австро-Угорської монархії у середині XIX ст. У роки іноземного панування до 1944 року село мало назви Боркут, Тисаборкут. Село Кваси називають столицею ліжникарства, тобто виробництва ліжників — одиного з невід'ємних елементів гуцульської культури. Він завжди супроводжував гуцула протягом життя і був не тільки ковдрою, але й символом добробуту та багатства, використовувався в народній медицині, і навіть у шлюбному обряді. Сьогодні він знов набуває популярності, і ткалям закарпатської Гуцульщини не бракує роботи. Тут зберігають давні традиції ремесла та мріють заснувати школу ліжникарства. За народними переказами, перша церква в селі була вільхова, не штукатурена, а мазана глиною. У документах Мукачівської греко-католицької єпархії згадується церква в селі Кваси (Боркут), закладена 1762 р.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване в міжгірській долині річки Чорна Тиса, оточене з півночі Полонинсько-Чорногорським пасмом гір (з вершинами Побори — 1076 м, Близниця — 1880 м, Менчул — 1120 м), з півдня — Мармароським кристалічним масивом. У цьому районі розташовані Чорногори (у складі яких — найвища вершина Українських Карпат г. Говерла — 2061 м, та решта 5 двотисячників, з яких до Квасів найближче розташована г. Петрос, 2020 м). Клімат помірно континентальний, середньорічна температура повітря коливається від +7 °C до +9 °C, найтепліший місяць (липень) з середньою температурою +17 °C, найхолодніший (січень) з середньою температурою −5 °C. Опадів випадає за рік від 850 до 1050 мм. Відносна вологість повітря перебуває в межах 65-88%. Рельєф гірський. Гори лісисті, займають 6082 га площі. Вище лісистих гір простягаються альпійські луки, які називаються полонинами. Ліс змішаний: бук, ясен, ялина, ліщина, черемха, явір, тополя, береза та ін. Також у лісах зустрічається багато грибів та ягід таких як чорниця, суниця, ожина, калина, горобина, брусниця, шипшина та багато ін. Згідно з Українською загальною енциклопедією (1939) у Квасах є золото.
Через село тече річка Красиленка.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Село перетинає автомобільний шлях Н09 та залізниця Львів-Рахів. На залізничній станції с.Кваси зупиняються потяги Львів-Рахів та Київ-Рахів. Також у селі розташований санаторій "Гірська Тиса" який був збудований у 1958 році.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Між селом і верхів'ями річки Чорна Тиса (на захід від села Чорна Тиса) знаходиться іхтіологічний заказник місцевого значення Біла та Чорна Тиса.
Люди[ред. | ред. код]
- Маруся Тисянська (Марія Кабалюк-Тисянська, народилася у Квасах в жовтні 1911 року — померла 8 серпня 2000) — поетеса, педагог.
- Капчук Віктор — славнозвізний циганський барон, змієлов. Із 2006 року очолив циганський табір, був кандидатом на голову місцевої сільської ради, автор монографії ''Від змієлова-до сільського голови''. Згодом через проблеми із законом, емігрував до Європи.
Природоохоронні об'єкти[ред. | ред. код]
Менчул Квасівський (пам'ятка природи)
Пам'ятка природи[ред. | ред. код]
Мінеральні джерела[ред. | ред. код]
- Джерело № 1 (Кваси)
- Джерело № 2 (Кваси)
- Джерело № 3 (Кваси)
- Джерело № 4 (Кваси)
- Джерело № 5 (Кваси)
- Джерело № 6 (Кваси)
- Джерело № 7 (Кваси)
- Джерело № 8 (Кваси)
- Джерело № 9 (Кваси)
- Джерело № 10 (Кваси)
- Джерело № 11 (Кваси)
- Джерело № 12 (Кваси)
- Джерело № 13 (Кваси)
- Джерело № 14 (Кваси)
- Джерело № 15 (Кваси)
- Джерело № 16 (Кваси)
Галерея[ред. | ред. код]
Сир «Емменталь», виготовлений на полонині Менчул Квасівський (поблизу с. Кваси Рахівського району). 1925 р.[1]
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Prager Presse, число 47 від 22 листопада 1925 р.
Джерела[ред. | ред. код]
Ковбаснюк Г.В. (2007 р.). Кваси мої рідні. Ужгород: Інформаційно-видавниче агентство "ІВА". ISBN 978-966-7231-91-0.
| |||||||||||
