Квашнін Костянтин Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Костянтин Квашнін
Особові дані
Повне ім'я Костянтин Павлович Квашнін
Народження 27 грудня 1898 (8 січня 1899)(1899-01-08)
  Москва, Російська імперія
Смерть 2 листопада 1982(1982-11-02) (83 роки)
  Москва, Російська РФСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР СРСР
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1917—1921 Прапор РСФРР РГО (Москва)
1922—1927 СРСР «Харчовики»
1928—1930 СРСР «Динамо» (Москва)
Тренерська діяльність**
1935—1936 СРСР «Динамо» (Москва)
1937—1938 СРСР «Спартак» (Москва)
1939—1940 СРСР «Торпедо» (Москва)
1941 СРСР «Профспілки-2»
1943 СРСР «Зеніт» (Москва)
1944 СРСР «Спартак» (Москва)
1946 СРСР «Харчовик» (Москва)
1948 СРСР «Спартак» (Москва)
1949—1950 СРСР «Торпедо» (Москва)
1952 СРСР «Шахтар» (Сталіно)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Костянтин Павлович Квашнін (рос. Константин Павлович Квашнин, 27 грудня 1898 (8 січня 1899), Москва — 2 листопада 1982, Москва) — радянський спортсмен.

Футболіст, півзахисник. Згодом — футбольний тренер, привів московське « „Динамо“» до перемоги в першому розіграші чемпіонату СРСР з футболу. Заслужений майстер спорту СРСР (1936, позбавлений звання в 1943 році, відновлений у 1946).

Багаторазовий чемпіон Москви і учасник чемпіонатів РРФСР і СРСР з боксу, греко-римської боротьби, важкої атлетики (штанга), бігу на ковзанах. Гравець в хокей з м'ячем, на початку 1930-х — центральний півзахисник, гравець збірних РРФСР і СРСР.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Тяга до спорту виявилася у Квашніна з раннього дитинства. Він захоплювався боксом, класичною (тепер її називають греко-римською) боротьбою, бігом на ковзанах, хокеєм і в кожній з цих дисциплін домігся успіхів. Але футбол займав у житті юного спортсмена головне місце. Познайомився з ним Квашнін у 12 років. Разом з приятелями Костя створив футбольну команду «Стріла», укомплектовану хлопцями з робочих сімей.

На початку 1918 року Квашнін вступив на тільки що відкриті Центральні курси інструкторів народного спорту, слухачі яких грали в показовій футбольній команді «Академія». Закінчивши їх з відзнакою, Костянтин почав навчання в Головній військовій школі. І знову — диплом з відзнакою, а слідом отримав запрошення в «Червону Пресня» (нині — «Спартак»), де виступали Канунніков, Ісаков, брати Артем'єви, брати Старостіни. З 1926 року клуб отримав назву «Харчовики», де Квашнін продовжив бути основним гравцем.

1928 року перейшов у «Динамо» (Москва). Втім, у новому колективі він грав недовго. У листопаді в матчі зі збірною Туреччини Квашнін дістав важку травму ноги. Вердикт лікарів — футбол доведеться залишити (хоча Квашнін час від часу виходив на поле до 1934 року).

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Не маючи змоги грати у футбол, Квашніну довелося освоювати тренерську професію. Зацікавленість у послугах молодого спеціаліста проявило московське «Динамо». Крім футболістів йому було доручено працювати з хокеїстами. Команди Квашніна відмінно виглядали як на зеленій траві, так і на льоду, що сприяло не тільки творчому, але і службовому зростанню їхнього наставника. Коли було прийнято рішення про проведення першого чемпіонату СРСР з футболу, Костянтин Павлович вже близько року був старшим тренером «біло-блакитних». Весняна першість 1936 року зробила ім'я Квашніна відомим на всю країну — його підопічні виграли турнір. Другий чемпіонат приніс динамівцям срібло, після чого Костянтин покинув клуб. Причиною цього стало те, що, побувавши на початку 1936 року у Франції як один з тренерів збірної Москви, Квашнін зрозумів, що схема «п'ять в лінію», якої дотримувалися всі радянські клуби, себе вичерпала. Поразка від «Ресінга», який застосовував схему дубль-ве, динамівський наставник сприйняв як керівництво до дії. Повернувшись, Квашнін почав впроваджувати нову тактичну побудову. На жаль, знайшлося безліч ретроградів, що йому перешкоджали. Підсумком протистояння з тими, хто чинив перешкоди, і стала відставка новатора з «Динамо».

Ледь з'ясувалося, що Квашнін залишився без клубу, він тут же отримав запрошення від «Спартака», де виріс як гравець. У 1937 році Костянтин Павлович почав активно впроваджувати дубль-ве на новому місці роботи. У чемпіонаті червоно-білі фінішували другими, зате вони зуміли довести спроможність своєї схеми в матчі з грізними басками. Спартаківці стали єдиними в СРСР, хто зміг дати гідну відповідь іспанській команді — 6:2 на користь червоно-білих.

Перед сезоном 1938 Квашнін продовжив роботу над створенням команди. В «Спартак» прийшли майбутні зірки — воротар Жмельков, захисник Василь Соколов, хавбек Тучков, форварди Соколов, Корнілов, Гуляєв. Пам'ятаючи про те, що дистанція чемпіонату в 1938 році буде вдвічі довша, ніж у попередній першості, Квашнін першим серед колег включив у тренувальний процес спеціальні легкоатлетичні та стрибкові вправи, роботу з обтяженнями, плавання. Титанічна праця дозволила червоно-білим зробити перший в історії золотий дубль, поклавши чемпіонські медалі в Кубок[1].

Після цього тріумфу Квашнін залишив «Спартак». Але двічі — в 1944 і 1948 роках — він знову стояв на капітанському містку червоно-білих. І в 48-му допоміг рідній команді завоювати бронзові медалі.

З червня 1939 року по 1940 і з червня 1949 по 1950 рік працював з московським «Торпедо». Під його керівництвом «Торпедо» в 1949 році виграло Кубок СРСР.

У 1941 році(по червень) році був старшим тренером команди «Профспілки-2», в 1943 — московського «Зеніту», в 1946 році — московського «Харчовика» і в 1952 році працював старшим тренером «Шахтаря» (Сталіно).

У 1953—1960 роках працював директором магазину спортивних товарів у Москві. У 60-ті роки активно займався громадською роботою в Федераціях футболу та хокею з м'ячем СРСР, в 1953—1969 роках був головою спортивно-технічної комісії Федерації футболу РРФСР[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Футбол
Хокей з м'ячем

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]