Перейти до вмісту

Квінн Г'юз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
США Квінн Г'юз
Народився14 жовтня 1999(1999-10-14)[1] (26 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Орландо, Флорида, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст178 см
Вага82 кг
Позиціязахисник
Кидоклівий
Клуб НХЛ«Ванкувер Канакс»
Нац. збірнаСША США
Драфт НХЛ7-й загальний, 2018
«Ванкувер Канакс»
Ігрова кар'єра2019 — зараз
CMNS: Квінн Г'юз у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Квінн Г'юз (англ. Quinn Hughes; нар. 14 жовтня 1999, Орландо) — американський хокеїст, захисник клубу НХЛ «Ванкувер Канакс». Гравець збірної команди США.

Олімпійський чемпіон.

Старший брат Джека та Люка також хокеїстів НХЛ.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2015 року в системі з розвитку юніорського хокею США (ХЛСШ).[2]

З 2017 по 2019 роки Квінн виступав за університетську команду Мічигану (НКАА).[3]

2018 року був обраний на драфті НХЛ під 7-м загальним номером командою «Ванкувер Канакс».[4][5]

10 березня 2019 року Г'юз підписав трирічний контракт початкового рівня з клубом НХЛ «Ванкувер Канакс».[6] 28 березня 2019 року, Квінн дебютував у НХЛ в парі з Люком Шенном у матчі проти «Лос-Анджелес Кінгс».[7] У січні 2020 року його обрано на матчі всіх зірок НХЛ.[8] У лютому Г'юза був визнаний новачком місяця.[9] За підсумками сезону Квінн був номінований на Пам'ятний трофей Колдера разом із Домініком Кубаликом та Кейлом Макаром, який став володарем трофею.[10]

За підсумками другого сезону Квінн отримав клубний приз «Канакс», як найкращий захисник команди.[11]

1 жовтня 2021 року американець підписав шестирічний з «Канакс».[12] 21 жовтня Г'юз став найшвидшим захисником в історії клубу, який набрав 100 очок.[13]

4 березня 2023 року, Г'юз зробив дві результативні передачі в переможній грі 4–1 над «Торонто Мейпл Ліфс», ставши найшвидшим захисником в історії НХЛ, який досяг рубежу в 200 результативних передач.[14]

Перед початком сезону 2023–24, Квінн став п'ятнадцятим капітаном ванкуверців та наймолодшим капітаном в НХЛ.[15] У січні його вдруге обрали на матч всіх зірок НХЛ.[16][17] За підсумками сезону Г'юз став переможцем Пам'ятного трофею Джеймса Норріса.

5 листопада 2024 року, Г'юз віддав три результативні передачі під час переможного матчу 5–1 над «Анагайм Дакс», ставши третім найшвидшим захисником в історії НХЛ, який досяг рубежу в 300 результативних передач.[18] 1 грудня Квінн випередив Александра Едлера і став лідером «Канакс» за результативними передачами серед захисників.[19] За підсумками сезону 2024–25 вдруге номінований на Пам'ятний трофей Джеймса Норріса.[20]

На рівні збірних

[ред. | ред. код]

У складі юніорської збірної США брав участь в юнацькому турнірі в Канаді,[21] став чемпіоном світу 2017 року.

У складі молодіжної збірної США здобув бронзові нагороди в 2018 році[22] та срібні нагороди в 2019 році.[23][24]

Гравець збірної команди США.[25]

2 січня 2026 року його було включено до складу збірної США на зимові Олімпійські ігри 2026 року.[26]

22 лютого брат Квінна, Джек, забив переможний гол в овертаймі фінальної гри проти Канади, що принесло збірній США першу олімпійську золоту медаль з 1980 року.[27]

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2015–16 США ХЛСШ 34 4 7 11 10
2016–17 США ХЛСШ 26 4 22 26 10
2017–18 Університет Мічигану НКАА 37 5 24 29 26
2018–19 Університет Мічигану НКАА 31 5 28 33 16
2018–19 «Ванкувер Канакс» НХЛ 5 0 3 3 2
2019–20 «Ванкувер Канакс» НХЛ 68 8 45 53 22 17 2 14 16 2
2020–21 «Ванкувер Канакс» НХЛ 56 3 38 41 22
2021–22 «Ванкувер Канакс» НХЛ 76 8 60 68 28
2022–23 «Ванкувер Канакс» НХЛ 78 7 69 76 34
2023–24 «Ванкувер Канакс» НХЛ 82 17 75 92 38 13 0 10 10 6
2024–25 «Ванкувер Канакс» НХЛ 68 16 60 76 29
Усього в НХЛ 433 59 350 409 175 30 2 24 26 8

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2015 США U17 5-е 5 1 9 10 6
2017 США ЮЧС18 1 7 1 4 5 4
2018 США МЧС 3 7 0 3 3 6
2018 США ЧС 3 10 0 2 2 2
2019 США МЧС 2 7 0 2 2 0
2019 США ЧС 7-е 8 1 9 10 0
2026 США ЗОІ 1 6 1 7 8 0
Молодіжна збірна 26 2 18 20 16
Національна збірна 24 1 16 17 2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.iihf.com/en/events/2018/wm/teams/roster/1612/Міжнародна федерація хокею із шайбою.
  2. Herman, Adam (27 вересня 2018). Introducing Quinn Hughes, the NHL's next hot American defense prospect. sportingnews.com. Процитовано 15 січня 2018.
  3. QUINN HUGHES. mgoblue.com. University of Michigan. Процитовано 15 січня 2018.
  4. McKenzie, Bob (13 вересня 2017). The Year of Swedish Defencemen. tsn.ca. Процитовано 3 грудня 2018.
  5. Harling, Peter (15 січня 2018). Quinn Hughes. dobberprospects.com. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  6. Canucks sign defencemen Quinn Hughes. NHL.com. 10 березня 2019. Процитовано 10 березня 2019.
  7. Joy, Derek (28 березня 2019). Canucks Report: Hughes to make NHL debut. NHL.com. Процитовано 29 березня 2019.
  8. Satriano, David (30 грудня 2019). NHL All-Star Game Last Men In ballot revealed. NHL.com. Процитовано 31 грудня 2019.
  9. Hughes of Canucks named NHL Rookie of Month for February. nhl.com. National Hockey League. 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  10. Hughes, Makar and Kubalik named Calder finalist. tsn.ca. 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  11. Canucks Announce Team Awards For 2020.21 Season. National Hockey League. 18 травня 2021. Процитовано 16 листопада 2023.
  12. Canucks agree to new contracts with Elias Pettersson, Quinn Hughes. Sportsnet. 1 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  13. Canucks vs. Wild. National Hockey League. 26 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2023.
  14. Schram, Carol (7 березня 2023). NHL STAT PACK: QUINN HUGHES SETS A RECORD AND COUNTS HIS TEAMMATES. The Hockey News. Процитовано 16 листопада 2023.
  15. Introducing 'Captain Quinn'. National Hockey League. 11 вересня 2023. Процитовано 11 вересня 2023.
  16. Johnston, Patrick (4 січня 2024). Canucks: Quinn Hughes, NHL's top-scoring defenceman and an All-Star too. The Province. Процитовано 5 січня 2024.
  17. а б NHL All-Star Game rosters unveiled; Matthews to represent host Maple Leafs. NHL.com. 4 січня 2023. Процитовано 6 січня 2024.
  18. Canucks' Quinn Hughes becomes third-fastest defenceman to 300 career assists. Sportsnet. 5 листопада 2024. Процитовано 7 листопада 2024.
  19. Faber, Chris (1 грудня 2024). Quinn Hughes Becomes Franchise Leader in Assists from a Defenceman. NHL.com. Процитовано 3 грудня 2024.
  20. Quinn Hughes, Makar, Werenski named Norris Trophy finalists. NHL.com. 29 квітня 2025. Процитовано 30 квітня 2025.
  21. Roster Announced for 2015 World U17 Hockey Challenge. usahockeyntdp.com. 29 жовтня 2015. Процитовано 9 листопада 2018.
  22. Quinn Hughes. teamusa.usahockey.com. Team USA Hockey. Процитовано 15 січня 2018.
  23. Mike G. Morreale (23 грудня 2018). United States finalizes roster for World Junior Championship. NHL.com. Процитовано 23 грудня 2018.
  24. Mike G. Morreale (5 січня 2019). Finland defeats United States to win World Junior Championship. NHL.com. Процитовано 6 січня 2019.
  25. Team USA names 17 players to IIHF World Hockey Championship roster. sportsnet.ca. 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
  26. Team USA announce 25-strong men's ice hockey roster for Milano Cortina 2026. olympics.com. 2 січня 2026. Процитовано 2 2січня 026.
  27. Gardner, Steve (22 лютого 2026). Toothless Jack Hughes celebrates gold medal-winning goal in style. USA TODAY. Процитовано 22 лютого 2026.
  28. NHL announces 2019-20 All-Rookie team. nhl.com. National Hockey League. 21 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
  29. NHL announces 2023-24 All-Star Teams. NHL.com. 27 червня 2024. Процитовано 27 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]