Квінт Курцій Руф (консул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Курцій Руф
Ім'я при народженні Quintus Curtius Rufus
Народився невідомо
Помер близько 59
Підданство Римська імперія
Посада консул-суффект
Термін 43 рік
Попередник Авл Габіній Секунд
Наступник Гай Саллюстій Крисп Пассієн
Рід Курції

Квінт Ку́рцій Руф (лат. Quintus Curtius Rufus; ? — близько 59) — державний діяч часів ранньої Римської імперії, консул-суффект 43 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про рід відсутні відомості. Син якогось Курція, гладіатора. Останній зумів здобути волю й напевне мав статок. Про навчання Руфа та початок кар'єри нічого невідомо.

Між 10 та 12 роками став квестором, згідно з Тацитом служив в провінції Африка. Між 16 та 21 роком його було обрано претором. Втім кар'єра призупинилася у зв'язку зі смертю імператора Тиберія, який підтримував Квінта Курція. З новим імператором Калігулою стосунки не склалися, тому Квінт Курцій відійшов від справ.

У жовтні 43 року, невдовзі після сходження на трон імператора Клавдія, Квінта Курція було призначено консулом-суффектом разом зі Спурієм Оппієм. Наприкінці 46 року Квінта Курція було призначено імператорським легатом-пропретором до провінції Верхня Германія. На цій посаді зміцнив римську присутність в області германського племені маттіаків, союзників хаттіїв. Тут відкрив копальню з видобутку срібла. Місцину забезпечив охороною легіонерів. За це отримав тріумфальні відзнаки (ornamenta triumphalia).

У 49 році повернувся до Риму. На початку 58 року його було призначено проконсулом до провінції Африка. Ймовірно помер близько 59 року на цій посаді.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bengt E. Thomasson, Fasti Africani, Senatorische und ritterliche Ämter in den römischen Provinzen Nordafrikas von Augustus bis Diokletian, Paul Aströms Förlag, Stockholm 1996, S. 38, P 38. ISBN 91-7042-153-6. (нім.)
  • Ursula Vogel-Weidemann: Die Statthalter von Africa und Asia in den Jahren 14–68 n. Chr. Eine Untersuchung zum Verhältnis Princeps und Senat (= Antiquitas. Reihe 1: Abhandlungen zur Alten Geschichte. Band 31). Dr. Rudolf Habelt, Bonn 1982, ISBN 3-7749-1412-5, S. 184—188. (нім.)