Квінт Лутацій Церкон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Лутацій Церкон
Народився 3 століття до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 236
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада цензор, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]

Квінт Лутацій Катул Церкон (285/282 — 235 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 241 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з плебейського роду Лутаціїв. Син Гая Лутація Катула.

У 241 році до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Торкватом Аттіком. Брав участь у завершенні Першої пунічної війни. Формально завершив бойові дії на Сицилії, уклавши остаточний мир на умовах, затверджених його братом Гаєм. Після цього слідкував на відходом карфагенян з Сицилії. Того ж року вирушив проти міста Фаліски, яке намагалося скинути владу Риму. Швидко переміг ворогів й отримав за це від сенату тріумф.

У 236 році до н. е. обрано цензором разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Кавдіном. Втім чогось суттєво на цій посаді не зміг зробити, тому що ще до завершення своєї каденції помер.

Джерела[ред. | ред. код]

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Quintus Lutatius Catulus Cerco (1), v. 1, page 672. (англ.)
  • Fasti triumphales (лат.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3