Квінт Фабій Вібулан (консул 485 року до н. е.)
| Квінт Фабій Вібулан | |
|---|---|
| лат. Q.Fabius K.f. Vibulanus | |
| Ім'я при народженні | Quintus Fabius Vibulanus |
| Народився |
близько 526 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
480 до н. е. Вейї, Рим, Римська республіка ·загибель у бою |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 485 і 482 роки до н. е. |
| Рід | Фабії |
| Батько | Цезон Фабій Вібулан |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Цезон Фабій Вібулан і Марк Фабій Вібулан |
Квінт Фабій Вібулан (лат. Quintus Fabius Vibulanus; близько 526 до н. е. — 480 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 485 і 482 років до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з патриціанського роду Фабієв. Син Цезона Фабія Вібулана. Про молоді роки мало відомостей. У 485 році до н. е. його було обрано консулом разом з Сервієм Корнелієм Малугіненом Коссом. На цій каденції з успіхом воював проти племен вольсків та еквів. Отриману здобич здебільшого передав у державну скарбницю, а легіонерам сплатив лише необхідну, фіксовану платню. Цим викликав невдоволення останніх. Втім вага роду Фабіїв зросла. Завдяки авторитету Квінта Фабія до 477 року при владі здебільшого перебували представники цього роду або їхні прихильники. Цього ж року Квінт спільно з братами та Луцієм Валерієм виступили проти реформ Спурія Кассія Вісцеліна. Зрештою Фабії домоглися страти Вісцеліна.
У 482 році до н. е. Квінта Фабія вдруге було обрано консулом разом з Гаєм Юлієм Юлом. На цій посаді знову воював з еквами та містом Вейї. Для посилення своїх позицій уклав угоду з містом Цере, суперником Вейї. Війна тривала з перемінним успіхом. У 480 році до н. е. як легат свого брата Марка Фабія Вібулана брав участь у війні проти Вейїв. Цього ж року відбулася запекла битва з вейянцями. Спочатку останні завдали поразки римлянам, й саме тоді загинув Квінт Фабій Вібулан зі своїм братом Цезоном та ще 300 представниками роду Фабіїв. Проте консул Марк Фабій Вібулан зумів перегрупувати війська й зрештою повністю розбити ворога.
Джерела[ред. | ред. код]
- T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (англ.)
- Тит Лівій, Ab urbe condita libri, Libro II, 41—43. (лат.)
