Квінт Фабій Лабеон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Фабій Лабеон
лат. Quintus Fabius Labeo
Ім'я при народженні Quintus Fabius Labeon
Народився невідомо
Помер невідомо
Рим, Римська республіка
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій
Посада консул
Військове звання Адмірал
Термін 183 рік до н. е.
Рід Фабії

Квінт Фа́бій Лабео́н (лат. Quintus Fabius Labeon; II століття до н. е.) — відомий політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 183 року до н. е., визначний фахівець з римського права.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фабіїв. Лабеон у 196 році до н. е. був міським квестором. За час цієї каденції він (разом з іншим квестором Луцієм Аврелієм) змусив сплатити колегії авгурів та понтифіків усі податки, які вони заборгували державі за час попередніх війн. У 189 році до н. е. Квінта Лабеона обрано претором. Цього ж року йому доручено керівництво флотом для боротьби з Антіохом III Великим. Водночас він брав участь у критському поході для видалення з острова сирійських гарнізонів у містах Гортін та Кносс. За успіхи у боротьбі із ворожим флотом (перемога біля Патара у Лікії) та звільнення міст Еноса та Маронеї Лабеон отримав морський тріумф.

У 185 році до н. е. Квінт Фабій намагався зайняти посаду консула, але програв Публію Клавдію Пульхру. У 184 році до н. е. Лабеона було призначено квіндецемвіром для розподілу землі поміж ветеранами та облаштуванню римських колоній Потенція та Пезаріум (сучасне Пезаро). У 183 році до н. е. став консулом разом із Марком Клавдієм Марцеллом. У 182 році до н. е. виконував обов'язки проконсула Лігурії. У 180 році до н. е. Лабеон став членом колегії понтифіків.

Творчість[ред. | ред. код]

Квінт Фабій Лабеон відомий як помічник у творах відомого комедіографа Теренція. Лабеон сам був поетом, про що згадував Светоній. Славу також зажив підтримкою грецької просвіти у Римі.

Окрім цього Квінт Фабій був відомим правником свого часу. Надавав коментарі з основних положень тогочасного законодавства, судових казусів, законів Дванадцяти таблиць. Втім після Лабеона не збереглося жодних праць.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Fabius 91). // Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft, Stuttgart 1907, Bd. VI 2, Sp. 1773—1775. (нім.)