Квінт Цецилій Метелл Балеарік
| Квінт Цецилій Метелл Балеарік | |
|---|---|
| Народився | 2 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 2 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Посада | цензор Стародавнього Риму, давньоримський сенатор[d][1] і консул[1] |
| Рід | Цецилії Метелли |
| Батько | Квінт Цецилій Метелл Македонський[2][3][3] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Caecilia Metellad[3][3], Марк Цецилій Метелл[3][3], Луцій Цецилій Метелл Діадемат[3][3], Гай Цецилій Метелл Капрарій[3][3], Caecilia Metellad[3][3] і Caecilia Metellad |
| У шлюбі з | невідомо, невідомо і невідомо |
| Діти | Квінт Цецилій Метелл Непот[3][3], Caecilia Metellad[3][3] і Цецилія Метелла Балеарік Старша |
Квінт Цецилій Метел Балеарський (лат. Quintus Caecilius Metellus Balearicus; 170 — 113/112 рр. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 123 року до н. е.
Походив з роду нобілів Цециліїв. Син Квінта Цецилія Метелла Македонського, консула 143 року до н. е.
Як еділ провів закупівлю зерна у Фессалії, у 126 році до н. е. обрано претором. У 123 році до н. е. — консулом разом з Тітом Квінкцієм Фламініном. У 122 році до н. е. його призначено проконсулом Балеарських островів та Іспанії. На цій посаді провів низку успішних бойових дій проти піратів, звільнивши острови від піратських баз, а море для судноплавства. Окрім того, заснував на Балеарських островах декілька римських колоній — Пальму (сучасне місто Пальма-де-Майорка), Полленція (сучасне м. Польєнсе). Розмістив у кожній з них до 3 тисяч колоністів. У 121 році до н. е. повернувся до Риму, де від сенату отримав тріумф та почесний агномен Балеарік. У 120 році до н. е. обрано цензором.
Діти:
- Квінт Цецилій Метелл Непот, консул 98 року до н. е.
- Цецилія Метелла Балеарік Старша
- Цецилія Метелла Балеарік Молодша
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ Метеллы // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XIX. — С. 167–168.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Digital Prosopography of the Roman Republic
- Manuel Dejante Pinto de Magalhães Arnao Metello et João Carlos Metello de Nápoles, «Metellos de Portugal, Brasil e Roma», Torres Novas, 1998 (порт.)
- Ronald Syme, La révolution romaine, Paris, 1967. (фр.)
