Квірінг Еммануїл Йонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Квірінг Емануїл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квірінг Емануїл Йонович
Квірінг Емануїл Йонович

Emblem of the Ukrainian SSR.svg 3-й Секретар ЦК КП(б)У FlafUSRR.gif
Час на посаді:
21 жовтня 1918 — березень 1919
ПопередникСерафима Гопнер
НаступникСтаніслав Вікентійович Косіор

Emblem of the Ukrainian SSR.svg 2-й Перший Секретар ЦК КП(б)У Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg
Час на посаді:
8 травня 1923 — грудень 1925
ПопередникДмитро Захарович Мануїльський
Наступникпосада щойно скасована; Лазар Мойсейович Каганович як Генеральний Секретар ЦК КП України

Народився1 (13) вересня 1888(1888-09-13)
с. Фрезенталь, Новоузенський повіт, Самарська губернія, Російська імперія
Помер26 листопада 1937(1937-11-26) (49 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР
ГромадянствоFlag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національністьнімець

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Кві́рінг Емануі́л Йо́нович (1 [13] вересня 1888(18880913), с. Фрезенталь, Новоузенський повіт, Самарська губернія, Російська імперія — 26 листопада 1937, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський партійний державний діяч, доктор економічних наук, перший секретар ЦК КП(б) України.

Член ЦК КП(б)У в липні 1918 — квітні 1920 року і в грудні 1921 — грудні 1925 року. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в червні — серпні 1919 року і в квітні 1923 — квітні 1925 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У в березні 1919 — березні 1920 року і в квітні 1923 — квітні 1925 року. Член ЦК ВКП(б) в квітні 1923 — січні 1934 року. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) в січні 1926 — лютому 1927 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Фрізенталь Новоузенського повіту Самарської губернії (тепер село Новолипівка Совєтського району Саратовської області, Росія) в родині німецького колоніста.

Брав участь у революційному русі: з 1906 р. — як член партії есерів, з 1912 — як більшовик. З 1913 р. співробітничав у газеті «Правда», був секретарем більшовицької фракції в IV Державній Думі.

Влітку 1914 р. Квірінга заарештували і вислали до Катеринослава, де він незабаром був обраний до складу Катеринославського комітету РСДРП(б).

Після Лютневої революції в Росії секретар Катеринославського комітету РСДРП(б) і голова Катеринославської ради робітничих і солдатських депутатів. В партії очолював так звану катеринославську фракцію, яка виступала за окупацію України російськими радянськими військами та сприяв входженню Катеринославщини до складу Донецько-Криворізької Радянської Республіки.

З 23 жовтня 1918 до 1 березня 1919 року — перший секретар ЦК КП(б)У, член Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України.

У січні – липні 1919 року — голова Раднаркому УРСР.

У 19191920 рр. — секретар Катеринославського губкому КП(б)У.

1921 — входив до складу радянської делегації на мирних переговорах з Польщею і підписав разом з Ю.Коцюбинським від УСРР Ризький мирний договір 1921.

У 19211923 роках — відповідальний секретар Донецького губкому КП(б)У.

10 квітня 1923 – 20 березня 1925 — перший секретар ЦК КП(б)У, 20 березня – 7 квітня 1925 року — генеральний секретар ЦК КП(б)У. Перебуваючи на цій посаді, чинив опір проведенню політики українізації, за що був звинувачений українськими націонал-комуністами в російському шовінізмі.

1925 — відкликаний із України до Москви.

19251927 — заступник голови Вищої Ради Народного Господарства СРСР, 19271930 і 19341937 — заступник голови Держплану СРСР.

З 1930 р. очолював Економічний інститут червоної професури

19321936 — директор Економічного інституту Комуністичної академії.

Заарештований органами НКВС і усунений як можливий політичний противник Сталіна.

Джерела[ред. | ред. код]