Квітка Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Григорович Квітка
Іван Григорович Квітка
Герб роду Квітка
Прапор Ізюмського полку.jpg Ізюмський полковник
Прапор Харківського полку.jpg Харківський наказний полковник
1743 — 1751
Попередник: Л.І. Шидловський
 
Смерть: 1751(1751)
Основа
Національність: українець (черкас)
Віросповідання: православний
Династія: Квітки
Батько: Григорій Семенович
Мати: Василина Єреміївна
У шлюбі з: Квітка Параскева Андріївнаd
Діти: Микола, Олексій, Ілля, Федір
 
Військова служба
Приналежність: Слобідська Україна
Рід військ: козацтво
Звання: полковник

Іван Григорович Квітка ( помер у 1751 році) — український козацький військовий діяч. Полковник Ізюмського слобідського козацького полку (1743-1751), зі старшинського роду Квіток. Бригадир Слобідських козацьких полків в 1751 році.

Біографія[ред. | ред. код]

За часів полковництва свого батька Григорія Семеновича Квітки займав різні старшинські посади в Харківському полку. Був сотником Першої Валківської сотні,[1] а потім харківським полковим обозним.

У 1733 році під час Польського походу як наказний полковник очолював харківських козаків. [2]

У 1735 році під час Війни Росії проти Османської імперії Харківський полковник Степан Тевяшев відправляє в похід проти османів загін козаків очолюваних наказним полковником Іваном Григоровичем Квіткою. [3]

У 1736 році після повернення з Криму (з-під Азову), у Івана Григоровича в маєтку гостював російський генерал П.П. Лассі, який був його командиром під час облоги Азову. [4]

1 листопада 1743 року стає полковником Ізюмського полку замість Лаврентія Шидловського[5] Їм були отримані жалувані грамоти для Ізюмського полку від імператриці Єлизавети Петрівни, де вказувалося повернення відібраних раніше козацьких пільг та привілеїв.

У 1743 році для Слобідських полків започатковуються єдині однострої. Якщо верхній одяг (кунтуші) для усіх полків були однакові (сині), то жупани і шаровари були у кожного полку свого кольору. За ізюмцями був закріплений червоний колір, який зостався за ними й після скасування полкового устрою у 1765 році.[6]

У 1744 році імператриця Єлизавета Петрівна разом зі спадкоємцем Петром Федоровичем вирушає в паломництво до Києва. В Сумах збираються по 200 козаків від кожного зі слобідських полків, щоб привітати російську імператрицю. Обставини склалися так, що найстаршим з козацьких старшин був саме Іван Григорович. [7] 31 липня, очоливши в Сумах усі козацькі підрозділи, Іван Григорович повів їх назустріч імператриці, в сторону міста Севськ. 1 серпня Іван Григорович зоставивши позаду звідний підрозділ козаків, разом з ізюмською старшиною та конвоєм з 30 ізюмських козаків прискорено вирушають до Севська для того, щоб знайти гарне місце для розташування підлеглого йому підрозділу. Наступного дня випадково зустрічає цесаревича Петра разом з дружиною. 4 серпня до козацького табору прибула сама імператриця. Привітав козаків, та прийняв від Івана Квітки адресу зі вдячністю, вона відпускає козаків, продовживши свій путь далі.[8]

У 1751 році після смерті бригадира О.Л. Лесевицького на цю посаду призначають Івана Григоровича, який фактично стає наступнім Слобідським козацьким бригадиром. В зв’язку з подальшими подіями, вступити до виконування обов’язків не зміг.

14 лютого 1751 року полковник Іван Григорович помирає. Після нього Ізюмським полковником стає Ф.Ф. Краснокутський.

Похований був 16 лютого в маєтку (слобода Основа), в крипті під храмом Різдва Іоанна Предтечі. Де пізніше були похована його дружина, та інші представники родини. Похованням керував Йоасаф (Горленко) єпископ Білгородський та Обоянський, брат дружини померлого.

Родина[ред. | ред. код]

Рід Квіток шляхетський козацький рід який бере початок з Гадяцького полку Війська Запорозького, і осіли на Слобожанщині в XVII сторіччі. Рід дав полковників та старшин Харківському слобідському полку і Ізюмському слобідському полку, а також (після скасування полкового уряду) державних та шляхетських діячів Російської імперії. Також представники цієї родини були українськими просвітниками та літературними діячами.

Іван Григорович народився в сім’ї полковника Харківського козацького полку Григорія Семеновича Квітки і Василини Єремійовни (до одруження Красновської). Окрім Івана Григоровича родина мала ще дітей: Василя, Стефана, Феодосію, Марфу та Романа.

Був одружений з Параскевою Андріївною (померла в 1756 році), донькою Андрія Дмитровича Горленко, сестрою єпископа Білгородського та Обоянського Йоасафа.

Родина мала дітей:

Маєтки[ред. | ред. код]

  • Слобода Основа – Родинне гніздо Квіток.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1992. — С. 212 — 256 с. — ISBN 5-7773-0148-7
  2. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С.96 — 366 с.
  3. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С.96 — 366 с.
  4. Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С.98 — 366 с.
  5. Гербель М. Ізюмський слобідський козацький полк 1651-1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—С.93 —164с.
  6. Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.51 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
  7. Як головний керівник козацьких полків, очолювати козаків повинен був Бригадир Слобідських козацьких полків О.Л. Лесевицький. Але в зв’язку з хворобою та похилим віком, приїхати він не зміг. Харківський полковник Степан Тевяшев також не зміг прибути, а харківців очолив полковий обозний І.В. Ковалевський. Острогозькі козаки зовсім десь загубилися.
  8. Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна №25.1885. — С.94-96 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
Попередник
Лаврентій Шидловський
Прапор Ізюмського полку.jpg Полковник ізюмський
1743-1751
Прапор Ізюмського полку.jpg Наступник
Федір Краснокутський
Попередник
з 1744 року посада вакантна
Map of sloboda regiments1764.jpg Бригадир Слобідських козацьких полків
1751
Map of sloboda regiments1764.jpg Наступник
Василь Капніст